Математичний аналіз системи регуляції рівня кальцію в плазмі

Відхилення концентрації кальцію, кальцитоніна і паратгормона від зазначених норм можуть бути описані системою лінійних рівнянь. Розв’язки цих рівнянь показують, що паратгормон прискорює накопичення кальцію в плазмі, а кальцитонін – виділення кальцію з плазми. В свою чергу кальцій стимулює над хід в плазму кальцитоніну і виділення з нього паратгормона.

Вода у процесах регуляції вегетативних функцій організму відіграє важливу роль, як необхідний компонент всіх живих клітин і тканин, і як середовище для окисно – відновних реакцій, які протікають в організмі. При звичайній температурі і вологості внутрішнього середовища добовий водний баланс дорослої людини становить в середньому 2,2 – 2,8 л.

Регуляція виділення води і солей з організму відбувається шляхом нервових і гуморальних впливів на нирки і потові залози. На водний обмін великий вплив мають гормони задньої долі гіпофізу – вазопресин і гормони кори наднирників – мінералокортикоїди. Вазопресин понижує виділення води нирками, а мінероалокортикоїди викликають затримку натрію в організмі, збільшуючи тим самим кількість тканинної рідини, одночасно підвищуючи виділення калію з організму. Нервовий центр регуляції водного обміну знаходиться у проміжному мозку – гіпоталамусі. Тут знаходяться спеціальні осморецепторні нервові клітини, які є чутливі до зміни концентрації електролітів. Збудження цих клітин рефлекторно, приводить до стабілізації вмісту води в організмі.

В системі водної регуляції виділяються три головні відділи: внутрісудинний, внутріклітинний, інтерстиціальний.

Інформаційна схема системи водної регуляції. (По Корсону 1970 рік ).

ЦНС

Прибори для

температури

Подібні статті

Флора прісних вод
Актуальність . Ми живемо в епоху гострого конфлікту між людським суспільством та природою, коли нераціональна господарська діяльність порушила динамічну рівновагу біосфери нашої планети, що спричинило її прогресуюче руйнування. Цей процес супроводжу ...

Біологія та екологія бактеріофагів
Надзвичайно важливим серед досягнень мікробіології останньої чверті XIX ст. є відкриття неклітинних форм життя — вірусів. Тоді багато вчених вважали, що бактерії є найменшими і найпростішими організмами, і що саме вони стоять на межі живої ...