Біологічні особливості основних видів птахів досліджуваної території

Велика синиця широко поширена в листяних лісах, в заростях по берегах річок і водойм, гаях, парках і садах.

Ці непосидючі пташки безупинно знаходяться в русі: переміщуючись з гілки на гілку, чіпляючись то однією, то обома лапками, часто повисають на кінцях гілочок спиною до землі і навіть униз головою, допомагаючи собі при переміщенні вгору по стовбуру крилами і навіть хвостом, безупинно перепурхуючи з місця на місце, а знайшовши поживу, роздзьобують її, притримуючи лапкою. Пізньою весною і улітку великі синиці збирають їжу винятково на листяних деревах. Восени й узимку відвідують хвойні породи, оглядають підлісок, нерідко можна побачити у травостої і підстилці, а узимку на снігу.

Велика синиця – усеїдний птах. Влітку основу її харчування складають метелики, їхні гусениці і яйця, жуки, а також павуки. Восени – рівнокрилі і яйця метеликів, жуків споживають небагато, у їжі з'являються насіння, охоче споживають також ягоди і плоди. Узимку основу харчування складають насіння і яйця метеликів, а навесні насіння і жуки. Крім того, птахи досить часто поїдають перетинчастокрилих, мух і клопів; охоче скльовують шматочки м'яса і сала, що викладаються для них людиною на прикормових столиках.

Серед комах, які поїдаються великою синицею, переважають потенційно шкідливі в господарському відношенні види, що живляться тканинами і соком дерев, такі, як шовкопряди, різні жуки (довгоносики, листоїди), клопи, попелиці.

Родина Воронові

Сорока – Ріса ріса (L.)

Довгохвості строкаті птахи, розмірами такі, як галка. Маса 230 – 250 г. У дорослих птахів голова, шия, воло і частина грудей чорні, із зеленуватим металічним блиском. Задня частина грудей, черево, поперек і плечові пера білі. Хвіст довгий, чорний, з металічним блиском. У молодих птахів оперення тьмяне, без блиску. Білі частини оперення з буруватим відтінком.

Поширені майже в усіх країнах північної півкулі, крім Крайньої Півночі і Східного Сибіру. На Україні гніздові осілі птахи всієї території. Улюблені місця – узлісся, молодняки, зарості чагарників по берегах водойм, у ярах, балках, садах, пришляхових і полезахисних смугах. У природі їх визначають завдяки характерним забарвленню, поведінці і зовнішньому вигляду. Голос – гучне стрекотання і дзвінке «чак-чак» [2, 75].

Живляться комахами, зерном, маленькими тваринами, падлом, покидьками. На місцях гніздування з'являються дуже рано, бо зимують у тих самих місцях або поблизу від них. Гнізда у вигляді великих, закритих зверху куль, із сухих палок, будують найчастіше в густих колючих чагарникових заростях або високо на деревах. У середині гніздо обмазане глиною і вимощене сухою травою, корінцями. Повна кладка з 5–7 зеленуватих, з темними плямками яєць, у середині – кінці квітня – на початку травня. Насиджує самка, 17–18 днів. Пташенята залишаються в гнізді 22–24 дні.

Знищуючи шкідливих комах і гризунів, сороки приносять велику користь, але вони іноді руйнують гнізда інших співочих і навіть мисливських птахів. Тому в мисливських господарствах кількість сорок обмежують, руйнуючи гнізда під час їх будування. Але самих птахів слід охороняти і ні в якому разі не знищувати.

Ворона сіра – Corvus corone L.

Чималі птахи. Маса до 750 г. У дорослих птахів чорні голова, горло, передня частина грудей, крила і хвіст. Решта оперення попелясто-сіра, з чорними рисками. Молоді птахи мають буруватий відтінок.

Поширені майже по всій північній півкулі, крім Крайньої Півночі і частково тропічних країн Азії. В УРСР звичайні, досить численні, місцями осілі, частково кочові птахи всієї території. Тримаються в лісах, лісосмугах степової зони, часто поблизу і в межах населених пунктів.

Перейти на сторінку: 1 2 3 4 5 6 7


Подібні статті

Фауна гризунів Куликівського району
Тваринний світ — одна з основних складових частин природного середовища і природних багатств нашої Батьківщини. Гризуни, становлять велику й різноманітну групу серед тваринного світу нашої країни. Вони живуть скрізь, де є для них їжа та ...

Учення В.І. Вернадського про ноосферу
Ноосфера ("мисляча оболонка", сфера розуму) – вища стадія розвитку біосфери. Це сфера взаємодії природи і суспільства, в межах якої розумна людська діяльність стає головним, визначаючим чинником розвитку. Чому виникло поняття & ...

Головне меню