Сутність природного відбору

Природний відбір, основний рушійний чинник еволюції живих організмів. До думки про існування еволюції організмів прийшли незалежно один від одного і майже одночасні декілька англійських натуралістів: В. Уеллс (1813), П. Метью (1831), Е. Блайт (1835, 1837), А. Уоллес (1858), Ч. Дарвін (1858, 1859); але лише Дарвін зумів розкрити значення цього явища як головного чинника еволюції і створив теорію еволюції організмів На відміну від того, що проводиться людиною штучного відбору, еволюції організмів обумовлюється впливом на організми довкілля. Згідно з Дарвіном, еволюції організмів — це «переживання найбільш пристосованих» організмів, унаслідок якого на основі невизначеної (неадекватного діям зовнішнього середовища) спадкової мінливості у ряді поколінь відбувається еволюція.

Еволюції організмів можуть піддаватися не лише окремі організми, але і групи їх (різновиди, раси). Радянський біолог І. І. Шмальгаузен розвинув (1946) уявлення про груповий відбір — виживання популяцій, видів, пологів, сімейств, загонів і тому подібне Але оскільки груповий відбір відбувається на основі переживання організмів, з яких складаються ці групи, що веде роль в еволюції грає і індивідуальна еволюція організмів — відбір найбільш пристосованих особин. Мутаційний процес, що безперервно йде, змінює генотипи, і вільне схрещування забезпечують генетичну різноманітність популяції. Мутації і їх комбінації, виявляючись в фенотипі, обумовлюють фенотипічну різноманітність організмів (невизначена мінливість, по Дарвіну). В результаті особини даної популяції різно реагують навіть на одні і ті ж чинники зовнішнього середовища. Біологічна різноякість особин в популяції і високі темпи розмноження, що приводять до недоліку життєвих засобів, — їжі, притулків і т. п., служать передумовами боротьби за існування, в ході якої частина особин популяції гине, елімініруєтся, а частина виживає, відбирається. Таким чином, еволюція організмів може відбуватися лише за наявності мутаційної мінливості, що створює матеріал для відбору, і представляє головний (але не єдиний) чинник еволюції. Чим гостріше боротьба за існування, тим сильніше елімінація (загибель особин або груп організмів) і тим строго еволюції організмів. Але дуже різкі зміни зовнішнього середовища викликають масову загибель — невиборчу елімінацію, при якій, як і за відсутності загибелі, відбору бути не може. Еволюція організмів йде лише при виборчій елімінації — загибелі менш пристосованих особин. Розмножуючись особини, передають потомству свої спадкові особливості (свої генотипи), що і забезпечує можливість пристосованого розвитку наступного покоління: Еволюції організмів йде по фенотипам, але відбираються генотипи. Значення еволюції організмів не у виживанні як такому, а в тому, що особини, що вижили, залишають потомство.

Спрямованість еволюції організмів, що обумовлює і напрям еволюції, залежить не лише від змін зовнішнього середовища, але і від характеру спадкових ухилень, які, володіючи перевагами в умовах існування, що змінилися, піддаються відбору в даний момент. Тому в популяціях одного і того ж вигляду, що навіть знаходяться в дуже схожих умовах, можуть відбиратися різні ухилення, що приводить до різних напрямів еволюції організмів В той же час, як би часто не виникали непристосовувальні в даних умовах ухилення, вони будуть елімініроватися і не зроблять впливу на напрям відбору. Отже, мінливість сама по собі не може визначати напряму еволюції.

Еволюція організмів виступає в двох основних формах — що стабілізує і рушійною. Відкритий Шмальгаузеном стабілізуючий відбір спостерігається серед організмів даної групи за постійних умов існування. В цьому випадку всі знов виникаючі мутації виявляються шкідливими, оскільки порушують пристосованість до довкілля, що склалася в ході передуючої еволюції групи, нові пристосування не розвиваються, а зберігається вже досягнута пристосовна норма. Рушійна форма еволюції організмів, відкрита Дарвіном, виявляється при зміні зовнішнього середовища. Тоді спадкове ухилення, співпадаюче з напрямом зміни умов існування, підхоплюється еволюцією організмів Зрештою, унаслідок загибелі особин, що не володіють перевагами в новому місці існування, корисне ухилення поступово поширюється в популяції. Якщо відбором підхоплено одне ухилення, найбільш вигідне в даних умовах, популяція перебудовується як єдине ціле; але інколи відбувається відбір декілька якісно різних ухилень, приблизно однаково пристосовних по відношенню до одного і тому ж чинника середовища. У такому випадку виникає декілька напрямів еволюції однієї і тієї ж популяції, відбувається т.з. дізруптівний відбір. У природі постійно співіснують обидві форми еволюції організмів Можна говорити лише про переважання рушійної або стабілізуючої форми на даному етапі еволюції досліджуваної групи. Стабілізуючий відбір охороняє ознаки, що мають в певних умовах існування пристосовне значення, рушійний — «створює» нові пристосування.

Перейти на сторінку: 1 2


Подібні статті

Особливості розмноження птахів різних видів на прикладі гусака сірого, журавля та великого строкатого дятла
Орнітологічні екскурсії захоплюють своєю неповторністю. Кожен виїзд на природу дає нові враження навіть спеціалісту. Це пояснюється перш за все особливістю самих птахів. Серед тварин птахи – найбільш показова група. На зоологічних екскурсі ...

Будова, функції та методи дослідження мітохондрій
Мітохондрії (від греч. mitos - нитка і chondrion - зернятко, крупинка), хондріосоми, які постійно присутні в клітинах тварин і рослин, органоїд, який забезпечує клітинне дихання, у результаті якого енергія вивільнюється або акумулюється в ...

Головне меню