Основні підвиди роду Горлиця

Прикладом заселення кільчастою горлицею районів, розташованих у середній смузі європейської частини Росії, може служити відносно що докладно спостерігався процес цього явища в Рязанській області. У м. Рязані воркування кільчастої горлиці вперше було зареєстровано в травні 1976 р. 9 травня того ж року доросла самка цього виду, не готова до розмноження (але, очевидно, що розмножувалася в попередньому році), була добута на центральній садибі Окського заповідника в сел. Брикін Бор (Приклонський, 1978). В 1979 р. гніздо кільчастої горлиці виявлене в м. Спасське, в 50 км, а в 1980 р.— у с. Іжевське, в 18 км південніше заповідника. В 1981 і 1982 р. гніздилася в с. Лакаш, розташованому в 6 км південніше сел. Брикин Бор (по усному повідомленню співробітника Окського заповідника Ю. В. Котюкова). З 1982 р. відзначалися окремі спроби гніздування горлиці в сел. Брыкин Бор, в 1984 р. тут зареєстроване 5—6 пара цього виду, що дотримувалися гніздових територій, знайдено два гнізда, в одному їз яких пташенята успішно вивелися. Потім після суворих зим 1985 і 1986 р. горлиця в селищі не реєструвалася. Чисельність її й в інших районах, розташованих північніше Рязані, помітно скоротилася: вона вже не гніздилася ні в Спасське, ні в Іжевськом. Потім її кількість знову стала зростати. В 1987 р. вона вперше виявлена поблизу одного з лісових кордонів (Липова Гора), в 1989 р. у сел. Брикин Бор відзначені три пари, але гнізд не знайдено.

На підставі наведеного опису можна зробити висновок, що кільчаста горлиця в процесі розселення з'являється насамперед у великих містах, а потім поступово заселяє більше дрібні населені пункти, після чого поширюється по дрібних селах і окремих кордонах, з'являється в лісових місцеперебуваннях.

Вважається, що поштовхом до експансії виду з'явилася зміна місць гніздування: з лісових місцеперебувань горлиці перейшли в міські парки й сквери. Сприяло цьому й штучне розселення горлиць у Туреччині й Болгарії (Талпош, 1967). Імовірно, подальше розселення її на північний схід і схід європейської території Росії призупинилося через кліматичних факторів, насамперед суворих багатосніжних зим. Але в деяких місцях воно може тривати внаслідок зимової підгодівлі й вироблення міграційного інстинкту. Очевидно, по р. Урал проходить зона інтерградації птахів двох підвидів, що існують три ізольовані ділянки злилися в один великий ареал. Подальше його розширення буде тривати в оазисах Середньої Азії, на Кавказі, у Південному Сибірі, де всюди є сприятливі умови.

Подібні статті

Молекулярні компоненти, що утворюють адгезивні міжклітинні контакти
Молекулярні компоненти міжклітинних адгезивних контактів, а саме, кадгерини і катеніни, утворюють складні багатошарові тканини з окремих однотипних клітин, та дозволяють обмінюватись інформацією між ними. Їх регульована експресія є важливо ...

Родина Rosaceae у флорі Бистрицької улоговини (Прикарпаття) та перспективи їх використання
Актуальність роботи. На сьогоднішній день надзвичайно важливим завданням постає збереження та вивчення біологічної різноманітності на нашій планеті. Проблема збереження біологічної різноманітності як одного із стратегічних завдань людства висвітлен ...