Зимівля та перельоти

3имівля. На півдні ареалу, включаючи південні й центральні області Східної Європи й Північної Азії, веде осілий спосіб життя, зимує на місцях гніздування, але в Індії робить значні по довжині сезонні перельоти (Мекленбурцев, 1951). У північних частинах ареалу більша частина або вся місцева популяція відлітає на зиму в Передню Азію.

Область прольоту не вивчена. Імовірно, летить широким фронтом у південно-східному напрямку, Чорне море обгинає по західному й східному узбережжю. Поява кільчастих горлиць за межами ареалу відбиває процес подальшої експансії й сприяє заселенню нових територій.

Міграції. Дані дуже неповні. Над проливом Зміїний в устя Дунаю в 1974—1982 it. відзначався слабкий проліт кільчастих горлиць із кінця березня-початку квітня до кінця травня, вони летіли поодинці, парами й зграйками з 4-12 особин (Корзюков, 1984). У м. Черкаси приліт в 1961-1962 р. відзначений на початку-середині березня (Петров, 1965), в Ульяновске - на початку травня, у Саратові - у квітні або в березні, у Ленінградській області - 3-17 травня, у Курську - у квітні (Мальчевский, Пукинский, 1983; Подільський, 1984). Відліт з Курська - у середині вересня, у Саратові - наприкінці жовтня-середині листопада.

Місцеперебування. Типовий синантроп, повсюдно пов'язана з поселеннями людини. Живе в різних природних зонах зі сприятливими кліматичними умовами у великих і малих містах, селищах міського типу, селах, хуторах при наявності в них деревних зелених насаджень, садів, парків, скверів і алей. Селиться в одиночних будинків при наявності поруч навіть 1-2 дерев, у будинків лісників серед лісу. Не відзначена в тимчасових селищах, у зимівель і летовок пастухів у Казахстані (Долгушин, 19626). Оптимальними стаціями є старі міські райони із внутрішніми дворами й скверами, міські алеї й сквери.

Чисельність. У цей час у південних і центральних областях Східної Європи й Північної Азії є звичайним численним птахом; конкретних відомостей мало, вони в більшості випадків ставляться до початкового періоду заселення окремих міст. Крім того, оцінка чисельності утруднена у зв'язку з різкими її коливаннями по роках, особливо на периферії й у зоні подальшого розселення. Після суворих зим і холодних весен кільчасті горлиці можуть там зникати на кілька років.

У м. Мукачеве в жовтні 1955 р. нараховували до 11 особин/км2, в Ужгороді— 12 (Талпош, 1967). У м. Умань в 1975 р. навесні враховано 2000 особин, улітку щільність досягала 62 особин/км2, восени трималося 5000 горлиць (Васильєв, 1976).

У Львові до початку 70-х років чисельність горлиць досягла 180

особин/км2. У Бресті в 1960 р. була одна пара, в 1964 р.— уже більше 100 пара (Федюшин, Долбик, 1967), а взимку 1968 і 1969 р. -—близько 900 особин (Рубін, Ярощук, 1969).

У Криму заселила всі населені пункти півострова до 1975 р., з'явившись в 1971 р.

(Костин, 1983); в 1988 р. у м. Бахчисараєві влітку було понад 20 000 горлиць, а в с. Соколине - близько 350 пар. У Каунасі в 1964-1966 р. зимувало до 80 особин (Навасайтис, 1968). У Тарту в 1967 р. гніздилося всього дві пари (Тамм, 1970). У м. Уральську в сезон 1979/80 р. враховано 58 горлиць (Дебело, 1981). У Тамбові в 1968 р. врахована одна пара, в 1970 - дві пари, узимку 1975/76 р.-50 екз. (Херувимів, 1977). В Одесі взимку 1957/58 р. було 8 особин, в 1958/59 - 18, в 1959/60 - 32, в 1960/61 - 52 екз. (Греков, 1962); в 1983/84 і 1985/86 р. нами тільки на Приморському бульварі було враховано взимку 3200-3500 кільчастих горлиць, а загальна їхня чисельність у місті становила не менш 18 000-25 000 особин. У м. Мелітополі взимку 1987/88 р. було враховано понад 12 000 особин, а у ряді великих сіл Мелітопольского району - по 350-500, у малих селах - до 150-200 горлиць. У с. Копанка (Молдавія) в 1982-1986 р. гніздилося не менш 200-250 пару, у середньому 20-25 пару на 1 км вулиці одноповерхової забудови. У ряді обстежених нами сіл Одеської області в 1982-1987 р. гніздилося по 100-500 пару горлиць, у середньому 15-20 пару на 1 км двосторонньої вулиці. Приблизно, чисельність кільчастої горлиці вже становить сотні тисяч особин на європейській території країни й продовжує збільшуватися за рахунок освоєння нових населених пунктів і насичення біотопів до максимуму.

Перейти на сторінку: 1 2


Подібні статті

Дводишні риби
Рогозубоподібні - єдина гілка, що дожила до нашого часу, колись численних дводишних риб. З’явившись в девонському періоді, дводишні риби процвітали до тріасу, після чого розквіт почав угасати. До нашого часу з двох класів дводишних, налічу ...

Паразитичні пласкі черв'яки
Проблеми забезпечення здоров'я населення країни є сферою міжгалузевого регулювання і одним з найважливіших аспектів соціальної політики в області охорони здоров'я населення [Демьянков Е. Н., 1996]. Сучасний рівень розвитку медицини вимаг ...

Головне меню