Загальний опис гусака сірого

Сірий гусак

(Anser anser) – великий птах, із щільною статурою, щодо довгою шиєю, невеликою головою, товстим дзьобом і помірною довжиною ногами, постаченими плавальними перетинками. Маса його коливається від 2,5 до 4,4 кг, зрідка до 6 кг.

Самці і самки мають однакове буро-сіро-біле забарвлення. Молоді птахи відрізняються від дорослих відсутністю на череві і грудях темних плям. Раніше сірі гуси були дуже поширені майже по всій помірній смузі Євразії. Нині область поширення значно скоротилася внаслідок багаторічних переслідувань і зміни ландшафтів.

Сірі гуси гніздяться в окремих районах, де збереглися умови для їхнього існування. Зимують у південних районах Євразії і в Північній Африці. В УРСР гніздяться постійно в плавнях Дунаю, Дністра і в незначній кількості в пониззях Дніпра, а також на окремих великих болотах у Полтавській і Черкаській областях. Улюблені місця – багаті водяною рослинністю великі площі заболочених земель, плавні в пониззях великих річок.

Чисельність птахів невелика і поступово зменшується. Лише під час весняних і осінніх перельотів великі зграї цих птахів пролітають через територію країни, зупиняючись лише на короткий час для відпочинку й живлення.

У природі виділяються характерним виглядом, забарвленням і голосом (ґелґотіння), що дуже подібний до крику свійської гуски. Під час перельотів утворюють у повітрі характерні трикутники або шеренги.

Живляться майже виключно рослинною їжею – зеленими частинами, корінцями, плодами і насінням переважно рослин, що ростуть біля води, але можуть годуватися і на культурних полях. Як птах, що збирає корм значною мірою на суші, добре ходить і швидко бігає по землі. Чудово плаває і пірнає, але рятується пірнанням тільки в період чи линяння будучи пораненим. Узагалі це дуже сильний, хоча до крайності обережний птах; поранений і переслідуваний гусак захищається з дивною силою і спритністю і наносить крилами такі сильні удари мисливським собакам, що хто спробував бояться кидатися до гусаків. Сильний і швидкий, хоча змахи крил рідкі. Піднімається високо тільки під час перельоту, в інший же час літає низько.

Дзьоб блідо-тілесного чи рожевого кольору, ноги – м'ясо-червоного. Самка не відрізняється від самця, але трохи дрібніша.

Подібні статті

Хвороби та шкідники квіткових рослин
Протягом багатьох століть пояснення хвороби були примітивними. Розвиток їх почався з ХІХ століття після доведення хибності теорії про зародження організмів. Основоположники лісової фітопатології Антуан де Барі, Воронін. Фітопатологія – вивчає ...

Характеристика антитіл та імуноглобулінів
Імуноглобуліни (антитіла) мають здатність специфічно з'єднуватись з антигеном і є найважливішими молекулами імунологічної системи. Тому докладне вивчення їх будови, властивостей і утворення є передумовою розуміння імунологічних механізмів. ...