Будова, функції та методи дослідження мітохондрій

Мітохондрії (від греч. mitos - нитка і chondrion - зернятко, крупинка), хондріосоми, які постійно присутні в клітинах тварин і рослин, органоїд, який забезпечує клітинне дихання, у результаті якого енергія вивільнюється або акумулюється в легко використовуваній формі. Вони відрізняються рядом характерних морфологічних, біохімічних та функціональних властивостей, до яких можна віднести розмір, форму, особливість зафарбовуватись, специфічну структурну організацію, ліпопротеїдний склад та вміст великої кількості ферментів і коферментів, які разом приймають участь в процесах трансформації енергії в клітині. В фізіологічному відношенні мітохондрії являють собою біохімічну „машину”, призначення якої видобувати енергію з харчових речовин та акумулювати її за допомогою фосфорилювання в фосфатних зв’язках аденозинтрифосфата. Таким чином, мітохондрії – органоїди, які продукують енергію життєво необхідну для клітини.

Значних успіхів в дослідженні мітохондрій було досягнуто з використанням таких методів, як електронна мікроскопія та біохімічний аналіз цих органоїдів після їх виділення. Особливо багато було зроблено в 50-60-х рр. минулого століття. Тому виникає непідробний інтерес до з’ясування ролі мітохондрій, особливостей їх функціонування та успадковування, їхньої специфічної генетики.

Метою нашої курсової роботи ми обрали визначення досягнень сучасної біології у тій області, яка стосується вивчення мітохондрій. Відповідно до мети потрібно вирішити такі задачі:

- на основі літературних джерелах встановити будову мітохондрій та їх функції

- з’ясувати особливості мітохондріального геному, його функціонування, процеси успадковування;

- визначити методи, які використовуються при дослідженні мітохондрій як субклітинних структур;

- провести аналіз сучасних досліджень з даного питання на основі матеріалів журналу „Цитологія и генетика”.

Огляд сучасних матеріалів з цієї теми дасть можливість оцінити стан та глибину досліджень, які проводяться в цій царині нашими науковцями.


    Подібні статті

    Еволюційна палеонтологія Ковалевського
    Відомий австрійський палеонтолог Р. Гернес (Rudolf Hoernes, 1850–1912) у своїй книзі про вимирання видів, родів і більш великих груп, писав, що В.О. Ковалевський повинен вважатися попередником Копа й Осборна як «справжніх засновників неол ...

    Хвороби та шкідники квіткових рослин
    Протягом багатьох століть пояснення хвороби були примітивними. Розвиток їх почався з ХІХ століття після доведення хибності теорії про зародження організмів. Основоположники лісової фітопатології Антуан де Барі, Воронін. Фітопатологія – вивчає ...

    Головне меню