Еволюція плазунів

Викопні плазуни колись були чисельною групою і ті, які дали початок птахам і ссавцям. Залишки стародавніх плазунів відомі з верхнього кам’яновугільного періоду( 300 млн. років), а можливо і раніше. В середньому карбоні виникає гілка сеймуроморф, залишки яких виявлені у нижній пермі. Вони займають перехідне положення між земноводними і плазунами. У них кінцівки були міцніші ніж у стегоцефалів, череп мав один виросток. Коли склався характер розмноження властивий для амніот невідомо. Адаптивна радіація цієї групи йшла в кінці карбону і в пермському періоді. Предками , які дали початок сучасним плазунам були котилозаври. В пермський період відділились черепахи. Очевидно у верхньому карбоні від котилозаврів взяли початок два підкласи плазунів мезозаври і іхтіозаври. В пермський період від котилозаврів відокремились плазуни у яких утворилось дві вискові ями: лепідозаври і архозаври. В пермський період від еозухій відділились дзьобоголові. В кінці пермського періоду від діапсид відокремились лускаті. В кінці крейди від ящірок пішли змії. Розквіт лускатих припадає на кайнозойську еру. Різноманітними формами в мезозойську еру були архозаври. Вони заселяли сушу, водойми, атмосферу. Це були текодонти або псевдозухії. Очевидно від них взяли початок птахи. Інші перейшли до напівводного способу життя і від них в тріасі виникли крокодили.

В середині тріасу від текодонтів беруть початок літаючі ящери (птерозаври). У скелеті птерозаврів конвергентно виробились риси, які були подібні до птахів – широка груднина з кілем, пневматичність кісток, зростання кісток черепа, великі очі та ін. Головний мозок за своїми пропорціями нагадував мозок птахів. Можливо насиджували яйця і вигодовували потомство. Птерозаври були поширені і чисельні в юрський і крейдяний періоди. В кінці крейди вимерли не залишивши потомків. Вимиранню очевидно сприяла конкуренція з птахами, які в цей час появились у великій різноманітності.

У верхньому тріасі від хижих відокремились ще дві групи: ящеротазові і птахотазові. Обидві групи розвивались паралельно. В кінці крейдяного періоду обидві групи вимерли. Більшість ящеротазових були хижими, деякі були гігантами (10-15 м) як цератозавр. Серед інших були диплодок (30 м), брахіозавр (24 м), Птахотазові очевидно були рослиноїдними. Серед них були гіганти (довжиною 10-15 м) такі як ігуанодон.

Накінець, остання гілка плазунів (звіроподібні) почали особливу лінію розвитку плазунів. Вже в карбоні і пермі виникли різноманітні форми, які об’єднані в ряд пелікозаврів. В кінці пермського періоду вони вимерли, але раніше від них відділились звірозубі плазуни – терапсиди. Серед них були рослиноїдні і великі хижаки (іностранцевія). Але в тріасі якась група дрібних видів терапсид набула рис прогресивної організації і дала початок ссавцям.

Таким чином, в результаті адаптивної радіації в кінці перського періоду і на початку тріасу утворилась різноманітна фауна плазунів (13-15 рядів), які витіснили більшість груп земноводних. На протязі всієї мезозойської ери (150 млн.) вони займали панівне положення майже у всіх сферах життя. В кінці крейди сформувались два нові класи теплокровних хребетних – птахи і ссавці. Ці класи набули теплокровність, високий рівень метаболізму і більш складну поведінку, зростала їх чисельність і значення в угрупованнях, інтенсивно використовували нові корми і впливали на зростаючу конкурентну дію на більш інертних плазунів. В кайнозойську еру панівне положення зайняли птахи і ссавці, а серед плазунів збереглись лише відносно дрібні і рухливі лускаті (ящірки, змії), добре захищені черепахи і невелика група водних архозаврів – крокодилів.

Динозаври - одні з найдавніших предків плазунів

Плазуни в порівнянні із земноводними є наступним етапом пристосування хребетних тварин до життя на суші. Найдавніші плазуни — котилозаври — з'явилися в середньому карбоні і ще зберігали в своїй будові ознаки, характерні для земноводних палеозою (стегоцефалів). У подальшому плазуни розділилися на 2 головних стовбури — звіроподібних (що дали в кінці тріасу початок ссавцям) і діапсид (лепідозаврів і архозаврів, які дали початок птахам). Плазуни домінували в наземних біоценозах з перму до початку кайнозою. Найбільшого розквіту досягли в мезозої, коли серед них з'явилися також морські (іхтіозаври, завроптеригії, плакодонти, мозазаври) форми, що літають (птерозаври). Найбільші тварини суші входили до числа динозаврів. Перехід від мезозою до кайнозою співпав з вимиранням всіх перерахованих груп мезозойських плазунів і бурхливою експансією ссавців і птахів — прогресивних нащадків плазунів.

Перейти на сторінку: 1 2


Подібні статті

Родина Rosaceae у флорі Бистрицької улоговини (Прикарпаття) та перспективи їх використання
Актуальність роботи. На сьогоднішній день надзвичайно важливим завданням постає збереження та вивчення біологічної різноманітності на нашій планеті. Проблема збереження біологічної різноманітності як одного із стратегічних завдань людства висвітлен ...

Історія розвитку анатомії як науки
В історії розвитку анатомії, як і ветеринарної медицини, розрізняють три періоди: перший - анатомія давніх часів: з найдавніших часів до занепаду Західної Римської імперії (476 р); другий - історія анатомії середніх віків: з часів занепаду ...

Головне меню