Вплив антропогенних факторів на динаміку чисельності

Дія людини та його різноманітної господарської діяльності на організми є однєю з найпотужніших форм дії на природу. Господарська діяльність людини пов'язана з освоєнням крупних районів під землеробство (відкриття і освоєння цілинних земель, осушення боліт, зрошування посушливих степів і пустель), з використанням певних систем обробки ґрунту і догляду за сільськогосподарськими культурами, з проведенням винищування гризунів з метою захисту пасовищ і посівів. Все це істотно позначається на рівні і динаміці чисельності гризунів. Розуміння закономірностей цих впливів дуже важливе для запобігання їх негативному економічному значенню

1. Освоєння під землеробство нових територій. При освоєнні під землеробство нових територій міняється кормова база і мікроклімат стацій <Глосарій.doc> для гризунів <Глосарій.doc>. Це приводить до зміни співвідношення площ стацій резервації і стацій розселення для динамічних форм або до загальної зміни заселених площ у форм із стійкою чисельністю.

У будь-якому районі вид може існувати лише в тому випадку, якщо є досить місць для його резервації в період депресії чисельності. На периферії ареалу вид завжди існує переважно в стациях резервації і за їх межі майже не виселяється. Тому він буває тут нечисленним. Проте сільськогосподарське освоєння земель часто наводить до такої перебудови середовища, що створюється передумова для розширення ареалів деяких видів гризунів <Глосарій.doc>, які в нових для них районах стають домінуючими.

Гідро- і лісомеліорація. Зрошування земель в посушливих районах має двояке значення для гризунів <Глосарій.doc>. Посіви, що заливаються водою, стають тимчасово несприятливими стаціями. Проте зрошування, зокрема зрошувальна система, сприяє підйому рівня ґрунтових вод і створенню багаточисельних ділянок із сприятливим мікрокліматом і кормовою базою для видів, що раніше страждали від засухи. Ці ділянки стають місцями резервації для таких видів, що сприяє підвищенню рівня їх чисельності і прискорює її підйоми. Самі зрошувані посіви служать місцями тимчасового розселення.

Полезахисні лісосмуги служать місцями резервації для миші хатньої. На Північному Кавказі вони сприяли підйому рівня чисельності мишей (Mus, Apodemus)

Агротехнічні заходи. Оранка плугом з відвалами згубна для полівок. Декілька менше її негативне значення для мишей і хом'яків, оскільки вони роблять гнізда глибше за орний шар, а створювані запаси корму полегшують виживання цих гризунів.

Посіви зернових культур в період вегетації сприятливі для багатьох видів гризунів <Глосарій.doc>. Проте збирання врожаю і наступна за нею обробка ґрунту позбавляють їх кормової бази. Тому при відсутності достатніх місць резервації навіть динамічні форми не заселяють посіви протягом сезону їх вегетації. Якщо після збирання (особливо при допущенні втрат урожаю) стерня довго залишається незораною, це сприяє заселенню таких полів мишами, хом'яками, полівками і пестрянками і створює передумови для загального підйому їх чисельності.

Таким чином, низка агротехнічних заходів сприяє розмноженню і розселенню гризунів, і, навпаки, багато заходів для них згубні.

Винищувальні заходи. Ефективність боротьби з гризунами, що характеризуються чисельністю, що відносно повільно змінюється, залежить від розмірів оброблених площ і отриманої смертності. При боротьбі з мишами висока їх смертність на обробленій площі не завжди означає успіх захисних робіт. Тому при боротьбі з гризунами необхідно враховувати їх стаціальне <Глосарій.doc> розміщення на кожній фазі циклу зміни чисельності.

Подібні статті

Біологічний контроль збудників хвороб рослин
Актуальність. Протягом останнього часу в фітовірусологи, як і в інших молекулярно-біологічних дисциплінах, спостерігається значний інтерес до розвитку досліджень на популяційному та еколого-популяційному рівні, і ця тенденція є загальною для багатьох ...

Хвороби та шкідники квіткових рослин
Протягом багатьох століть пояснення хвороби були примітивними. Розвиток їх почався з ХІХ століття після доведення хибності теорії про зародження організмів. Основоположники лісової фітопатології Антуан де Барі, Воронін. Фітопатологія – вивчає ...