Зміни електричної активності гіпокампу щурів на стадії тривоги

Нативний запис електричної активності гіпокампу щурів, які підлягали дії стресової програми як на початку так і наприкінці експерименту (рис. 3.2.1.) відрізнявся значеннями потужності біоелектричної активності та їх розподілом за дослідженими частотними діапазонами.

А

Новый рисунок

Новый рисунок

Рис. 3.1.1. Нативний запис та спектральний графік потужності сумарної біоелектричної активності гіпокампу тварин, які підлягали дії стресової зооконфліктної ситуації.

А – через 3 тижні дослідження, Б – через 9 тижнів дослідження. По горизонталі – час дослідження, с; частотний діапазон, Гц; по вертикалі – значення потужності, мкВ2.

Нейрофізіологічні механізми реактивних станів на сучасному рівні знань, як правило, трактуються у рамках концепції неспецифічного адаптаційного синдрому – стрес-системи по H. Selye . Гіпокамп входить у стрес-систему і тому це одна із структур мозку яка перша реагує на стресс [46] [47]. Провівши експеримент на щурах ми прийшли до таких результатів. Домінуючим для біоелектричної активності гіпокампу щурів, що жили за умов зооконфліктного стрессу, протягом 9 тижнів експерименту залишалась δ – подібна активність.

А Б

Рис. 3.1.2. Динаміка показників біоелектричної активності гіпокампу тварин у дельта-діапазоні протягом експерименту.

А– динаміка абсолютних показників потужності. По горизонталі – час від початку досліду, тижні; по вертикалі – значення потужності, мкВ2.

Б – динаміка відносних значень потужності. По горизонталі – час від початку досліду, тижні; по вертикалі – відсоткові значення потужності, %.

На початку дослідження (через 3 тижні) абсолютні показники потужності гіпокампограми у діапазоні 0,3-3 Гц коливались в межах 7200±516,9 мкВ2. Надалі спостерігалось збільшення цих показників майже у 2,5 рази, які через 9 тижнів експерименту сягали 19900±1873 мкВ2.

За умов дії стресового фактору у щурів на початкових етапах дослідження (через 3 тижні), було відмічено тенденційне збільшення відсотку дельта-подібної активності. Такому значному збільшенню показників потужності активності гіпокампу в даному частотному діапазоні слідувало різке зниження даних показників, які через 12 тижнів дослідження повертались до початкових значень і не перевищували 6217±478,4 мкВ2. Через 15 тижнів дослідження хоча й було відмічено незначне відновлення абсолютних показників потужності, проте вже через 18 тижнів спостереження вони знижувались до 3073±226 мкВ2, що для тварин, які жили за умов стресу було мінімальним. Натомість вже наприкінці дослідження (через 21 тиждень) така динаміка змінювалась на протилежну. Мінімальним значенням потужності у гіпокампі в дельта-діапазоні слідували максимальні показники, які більше ніж у 8,5 раз перевищували попередні та дорівнювали 26610±1986 мкВ2.

Перейти на сторінку: 1 2 3


Подібні статті

Вікові особливості нервової функції
Вікова періодизація є умовним поділом цілісного життєвого циклу на вікові періоди, що вимірюються роками. Відомо, що розвиток дитини відбувається за кілька періодів, які послідовно змінюють один одного. Цей процес є обов'язковим і передбач ...

Хвороби та шкідники квіткових рослин
Протягом багатьох століть пояснення хвороби були примітивними. Розвиток їх почався з ХІХ століття після доведення хибності теорії про зародження організмів. Основоположники лісової фітопатології Антуан де Барі, Воронін. Фітопатологія – вивчає ...

Головне меню