Зміни електричної активності гіпокампу щурів на стадії тривоги

Нативний запис електричної активності гіпокампу щурів, які підлягали дії стресової програми як на початку так і наприкінці експерименту (рис. 3.2.1.) відрізнявся значеннями потужності біоелектричної активності та їх розподілом за дослідженими частотними діапазонами.

Рис. 3.1.1. Нативний запис та спектральний графік потужності сумарної біоелектричної активності гіпокампу тварин, які підлягали дії стресової зооконфліктної ситуації.

А – через 3 тижні дослідження, Б – через 9 тижнів дослідження. По горизонталі – час дослідження, с; частотний діапазон, Гц; по вертикалі – значення потужності, мкВ2.

Нейрофізіологічні механізми реактивних станів на сучасному рівні знань, як правило, трактуються у рамках концепції неспецифічного адаптаційного синдрому – стрес-системи по H. Selye . Гіпокамп входить у стрес-систему і тому це одна із структур мозку яка перша реагує на стресс [46] [47]. Провівши експеримент на щурах ми прийшли до таких результатів. Домінуючим для біоелектричної активності гіпокампу щурів, що жили за умов зооконфліктного стрессу, протягом 9 тижнів експерименту залишалась δ – подібна активність.

А Б

Рис. 3.1.2. Динаміка показників біоелектричної активності гіпокампу тварин у дельта-діапазоні протягом експерименту.

А– динаміка абсолютних показників потужності. По горизонталі – час від початку досліду, тижні; по вертикалі – значення потужності, мкВ2.

Б – динаміка відносних значень потужності. По горизонталі – час від початку досліду, тижні; по вертикалі – відсоткові значення потужності, %.

На початку дослідження (через 3 тижні) абсолютні показники потужності гіпокампограми у діапазоні 0,3-3 Гц коливались в межах 7200±516,9 мкВ2. Надалі спостерігалось збільшення цих показників майже у 2,5 рази, які через 9 тижнів експерименту сягали 19900±1873 мкВ2.

За умов дії стресового фактору у щурів на початкових етапах дослідження (через 3 тижні), було відмічено тенденційне збільшення відсотку дельта-подібної активності. Такому значному збільшенню показників потужності активності гіпокампу в даному частотному діапазоні слідувало різке зниження даних показників, які через 12 тижнів дослідження повертались до початкових значень і не перевищували 6217±478,4 мкВ2. Через 15 тижнів дослідження хоча й було відмічено незначне відновлення абсолютних показників потужності, проте вже через 18 тижнів спостереження вони знижувались до 3073±226 мкВ2, що для тварин, які жили за умов стресу було мінімальним. Натомість вже наприкінці дослідження (через 21 тиждень) така динаміка змінювалась на протилежну. Мінімальним значенням потужності у гіпокампі в дельта-діапазоні слідували максимальні показники, які більше ніж у 8,5 раз перевищували попередні та дорівнювали 26610±1986 мкВ2.

Подібні статті

Регуляція обміну речовин. Терморегуляція
Процес обміну речовин в організмі складається з кількох тисяч хімічних реакцій, які протікають в організмі. Обмін речовин являє собою єдність двох процесів: асиміляції і дисиміляції. Асиміляція супроводжується посиленням дисиміляцій ...

Генетичні особливості мікроорганізмів
Надзвичайно важливим серед досягнень мікробіології останньої чверті XIX ст. є відкриття неклітинних форм життя — вірусів. Тоді багато вчених вважали, що бактерії є найменшими і найпростішими організмами, і що саме вони стоять на межі живої ...