Зміни електричної активності гіпокампу щурів на стадії тривоги

Такий результат, на нашу думку, говорить про те, що у тварин даного виду домінантною впродовж тривалого часу дослідження залишається дельта-подібна активність. Коли ж живий організм підлягає впливу стресу, причому стресовий фактор є довготривалим, відбувається перерозподіл потужності у сумарній електричній активності між іншими частотними діапазонами. Така зміна імпульсної активності головного мозку може бути пов’язана як зі зміною співвідношень у системі “збудження-гальмування”, так і з порушенням синаптичної передачі.

А Б

Рис.3.1.3. Динаміка показників біоелектричної активності гіпокампу тварин у тета-діапазоні протягом експерименту.

Примітка. Позначення такі самі, як на рис. 3.2.2.

З початку і до кінця експерименту (через 3-9 тижнів) мало місце поступове збільшення абсолютних показників потужності гіпокампу щурів у θ-діапазоні з 13,07±114,871 мкВ2 до 3751±135 мкВ2.

Але вже через 12 тижнів експерименту дані показники зменшувались майже у 5 разів та становили 657,94±24,60 мкВ2. Надалі відмічалось поступове відновлення показників потужності тета-ритму гіпокампу, які вже через 21 тиждень сягали максимальних результатів та дорівнювали 4324±168 мкВ2. Такі зміни у динаміці абсолютних та відносних показників потужності у частотному діапазоні 3-7 Гц тварин, які жили за умов зооконфліктної ситуації, можуть бути пов’язані з наступним. Як відомо, тета-активність у щурів корелює, як правило, з біологічно негативною ситуацією. Так, впродовж 3-21 тижнів спостереження динаміка відносних показників потужності тенденційно поступово зростала, а на 12 тижні експерименту різко зменшилась і к 21 тижню поступово стала максимальною у діапазоні 3-7 Гц щурів стресової групи. Така гіперсинхронна активність θ-діапазону відображає високий ступінь емоційної перенапруги та свідчить про зрив адаптивних механізмів.

А Б

Рис. 3.1.4. Динаміка показників біоелектричної активності гіпокампу тварин у діапазоні 8-13 Гц протягом експерименту.

Примітка. Позначення такі самі, як на рис. 3.2.2.

Зміни потужності гіпокампограми в діапазоні 8-13 Гц (рис. 3.2.4, А) були наступними. На протязі 3-9 тижнів від початку дослідження спостерігалось поступове збільшення абсолютних показників потужності у α-діапазоні з 649,658±50,64 мкВ2 до 1891±158,04 мкВ2.

.

Але вже через 12 тижнів експерименту дані показники зменшувались майже у 5 разів . Надалі відмічалось поступове відновлення показників потужності альфа-ритму гіпокампу, які вже через 21 тиждень сягали максимальних результатів та дорівнювали 2227±128,89мкВ2.

Динаміка відносних показників потужності α-діапазону (рис. 3.2.4, Б) мала наступні закономірності. З 3 по 9 тижні експерименту відносні показники потужності гіпокампу щурів, що жили за умов стресової програми α-подібної активності корелювали від 6,756±0,46 до 7,068±0,67.

Подібні статті

Ряд вугреподібні (Anguilliformes)
Вугреподібні - загадка яку люди намагались розгадати вже більше 2 тисячі років. Майже всі вугреподібні, 22 родини з приблизно 350 видами, - морські риби, що живуть переважно в теплих морях, але представлені й на більших глибинах. Тільки од ...

Еколого-ценотичні особливості та представленість родини бобових у флорі України
Бобові — дуже велика родина, що об'єднує 650 родів і до 18 000 видів, широко розповсюджених по всій суші земної кулі. Представники двох інших підродин мімозових і цезальпінієвих - значно поступаються підродині бобових за широтою свого розповсюд ...