Характеристика біологічного агенту, сировини та допоміжних речовин

Продуцентом на нашому виробництві є Dunaliella salina CCMAR-7.salina - зелена одноклітинна мікроскопічна водорість, що мешкає в гіперсольоних водоймах. Гіперсольоні водойми, заселені Dunaliella salina, знаходяться найчастіше на узбережжях морів і океанів, а також в внутріконтинентальних посушливих районах. Водорість виду Dunaliella salina - унікальний організм, який в умовах надзвичайно високих концентрацій солей у водоймі здатний синтезувати цілий ряд корисних сполук таких як β-каротин, гліцерол, ненасичені жирні кислоти, та інші. У продовж багатьох років особливий інтерес представляла біомаса Dunaliella salina як джерело β-каротину, оскільки ця речовина широко використовується в харчовій промисловості як природний барвник, хіміко-фармацевтичної промисловості, медичній практиці, а також лікувально-профілактичному харчуванні при профілактиці та лікуванні онкологічних, інфекційних і серцево-судинних захворювань. Найбільш важливим є той факт, що Dunaliella salina ,як харчова добавка, є таким же організмом як і вищі рослини, вживання яких в їжу,на відміну від штучних препаратів, не викликає собою ніяких побічних ефектів.salina - одноклітинна зелена галобна мікроводорость. Згідно з альгологічною системою класифікації, таксономічне положення Dunaliella salina відображає схема 2.1:

Таблицею 2.1 - Таксономічне положення Dunaliella salina

Царство (Kingdom)Plantae

Клас (Class)

Chlorophyceae

Відділ (Division)

Chlorophycota

Порядок (Order)

Volvocales

Сімейство (Family)

Dunaliellaceae

Рід (Genus)

Dunaliella

Вид (Species)

Dunaliella salina

Рід Dunaliella включає 29 солоноводних, морських, прісноводних і ґрунтових видів; 6 з них знайдені на території Україна виключно в солоних водоймах. добре відома Dunaliella salina, що розвивається в гіпергіяльнних водоймах півдня України. У великій кількості вона викликає червоне «цвітіння», особливо яскраве в період літнього випаровування води з мілководних лагун. На поверхні таких лагун утворюється сольовий концентрат у вигляді пласті-нок з кристалів солі, а під ними тепла солона вода (рапа). Встановлено, що клітини водорості різноманітної форми: овальні, еліпсоїдні, яйцеподібні, грушоподібні, іноді шароподібні, циліндричні або веретеноподібні; радіально- або білатерально симетричні, рідко дорсівентральние або злегка асиметричні. Розміри клітин вельми різноманітні. Довжина може коливатися від 5 мк. до 29 мк., ширина від 4 мк. до 20 мк.; обсяг клітин від 70 мк3 до 4500 мк3. Хлоропласт за кольором частіше всього зелений, іноді жовтий, бурий або інший відтінок червоного кольору. За формою хлоропласт зазвичай чашоподібний з піриноїдом і вічком, рідше без них. По обидві сторони від папіли,на опуклому апікальному кінці клітини прикріплені два джгутика. Зазвичай джгутики однакової довжини, який дорівнює або перевищує довжину клітини. У молодих, щойно поділившихся клітин один з джгутиків може бути коротше іншого. Клітини Dunaliella ізоконтни і характеризуються веслоподобним рухом джгутиків. Як і вся клітина, джгутики покриті протоплазматичною мембраною. Їх тонка структура характеризується звичайною конструкцією. Для Dunaliella salina характерні вегетативний, безстатевий і статевий типи розмноження. Перший є преобладаючим. Відбувається шляхом поздовжнього поділу клітин. Послідовність ділення органел строго не детермінована і легко порушується, особливо в старих культурах. При цьому утворюються потворні форми. У несприятливих умовах Dunaliella здатна утворювати цисти безстатевого походження. Цисти мають кулясту форму, товсту подвійну оболонку і гранульоване вміст, звільнення якого при проростанні відбувається через щілину в оболонці. Перед проростанням цисти, її вміст червоного кольору зеленіє і ділиться з утворенням 2-4 клітин. Статевий процес у Dunaliella salina - гологамного типу. Копуляція може відбуватися як на світлі, так і в темноті. У результаті злиття двох клітин утворюється нерухома зигота, вкрита оболонкою (іноді шаруватою). Перед проростанням відбувається редукційний поділ з утворенням 2-32 клітин. Кількість останніх обумовлюється розмірами зиготи і умовами, в яких вона розвивається.

Перейти на сторінку: 1 2


Подібні статті

Біологія Х-вірусу картоплі
Віруси не можуть самостійно поширюватись у природі. Допомагають їм у цьому насамперед комахи-переносники (віроформні комахи). Фітопатогенні віруси найчастіше переносять попелиці, трипси, цикади, кліщі й деякі листогризучі комахи. Наприклад ...

Птахи Коропського району
Людина в своїй господарській діяльності використовує багатства природних екосистем і сама створює штучні або напівштучні екосистеми з метою їх збагачення і кращого пристосування до своїх потреб. Насаджені ліси і парки, поля сільськогоспода ...

Головне меню