Матеріали та методика дослідження
Дослідження проводилися в період 2007-2009 рр. Матеріалом дослідження були двостулкові молюски, які мешкають на території Згоранських озер.
Збір проб проводили за загальновизнаними методиками. Всього було виявлено 10 видів двостулкових молюсків. Кінцевим результатом була статистична обробка даних з використанням індексу поширення(ІП) та індексу домінування(ІД).
Індекс поширення (ІП) -- показник відносного числа проб, в яких представлений вид, до загального числа досліджуваних проб, виражений у відсотках.
Індекс домінування(І. Д. ) -- це співвідношення кількості особин конкретного виду, до кількості особин в даному біоценозі, виражений у відсотках.
Методи збирання.
Прісноводні молюски зустрічаються в різноманітних водоймах -- ріках, озерах, болотах, ставках. Збір двостулкових проводили у весняні та осінні місяці. Збір матеріалу проводили водними сачками, скребачками, драгами.
Дрібні двостулкові часто зустрічалися серед водної рослинності, в пазухах водних рослин. Перед проведенням збору матеріалу, ретельно оглядали місцевість.
Перлівниць виявляли по слідах -- борідках , які залишаються на м’якому грунті після молюсків. Але здебільшого їх збирали за допомогою сачків, які складаються з металевого обруча, мішка та ручки.
Сачок-скребачка, що складається із металевої рамки з заточеними прямими нижніми краями, дозволяє зачерпати тварин з берега, або на невеликій глибині на цільних грунтах. Він дає змогу зішкрібати молюски разом з шаром грунту.
Для збирання молюсків на невеликих глибинах використовували драгу, що складається з рамки чотирикутної форми, з зубцями по краях, та мішка з міцної тканини. Драгу тягнули по дну за допомогою товстої мотузки, яка прив’язана до неї. Її довжина обов`язково повинна бути більшою за глибину.
Беззубки на дні водойм, майже завжди, до половини зариваються в грунт, і, тому, доволі помітні. Тож їх легко збирати вручну.
Шарівки невеликі, величиною з лісовий горіх, молюски з майже круглою двостулковою черепашкою жовтуватого чи жовто-бурого кольору. Їх важко помітити, тому найбільш ефективним виявилося використання гідробіологічних сит. За їх допомогою порціями промивали грунт. Сито опускали і піднімали у воді так, щоб вода не переливалася через краї. Це робили, поки весь грунт не проходив через сито разом із водою.
Деякі з кулькових мають здатність прикріплюватися підошвою до плівки поверхневого натягу води. Їх збирали, користуючись невеликою к`юветою. В похилому положенні кювету одним кінцем опускали у воду таким чином, щоб з током води до неї потрапили й потрібні тварини. Якщо молюски знаходяться на більшій відстані, їх збирали за допомогою такої ж к`ювети, міцно прикріпленої одним кінцем до довгого держака.
На більших глибинах кулькових збирали драгою.
В дуже зарослих водоймах для виявлення деяких видів молюсків виривали з корінням водні вищі рослини, уважно оглядали стебла, листя, що знаходилися під водою, а також коріння.
Для вимірювання глибини озера використовували рейкові водомірні пости. Водомірну рейку виготовляли самостійно з дерева. Поділки зробили через один сантиметр за допомогою фарби.
Методи визначення щільності поселення.
Визначення щільності поселення популяцій молюсків зводиться до обчислення середньої кількості на 1 м2 площі біотопу.
При кількісних обліках на невеликих глибинах користувалися складними металевими рамками яскравих кольорів, які клали на дно водойм, і сачком-скребачкою, зубчастим сачком або вручну збирали і підраховували усіх молюсків, що знаходилися на обмеженій рамкою площі.
Замість металевих рамок можна застосовувати плавучі дерев'яні рамки того ж розміру, які укріплюються в грунті за допомогою чотирьох загострених на кінцях кілків.
Кількісний облік дрібних видів молюсків у мілких водоймах здійснювали таким же чином, тільки рамки брали значно менших розмірів . Обмежений ними грунт вибирали і промивали невеликими порціями в гідробіологічному ситі.
На більших глибинах щільність поселення цих молюсків визначали за допомогою дночерпалок. Грунт промивали, підраховуючи кількість молюсків; знаючи площу розкриття дночерпалки, робили відповідні обчислення і визначали кількість молюсків, що припадає на 1 м2.
Слід зазначити, що найбільш точних результатів кількісного обліку молюсків великих розмірів можна було досягти при збиранні їх сачками або вручну, а малих - за допомогою гідробіологічних сит.
Подібні статті
Нормальна мікрофлора людини
Людина перебуває в постійному зовнішньому оточенні мільйонів мікроорганізмів. Вони заселяють і її внутрішнє середовище. Це нормальний мікробіологічний стан її існування. Але в разі порушення балансу співіснування мікроорганізмів (найчастіше це відбув ...
Біологічний контроль збудників хвороб рослин
Актуальність. Протягом останнього часу в фітовірусологи, як і в інших молекулярно-біологічних дисциплінах, спостерігається значний інтерес до розвитку досліджень на популяційному та еколого-популяційному рівні, і ця тенденція є загальною для багатьох ...