Вплив факторів навколишнього середовища на розвиток молюсків

Течія --

це один з лімітуючи факторів, які визначають можливість існування двостулкових молюсків у водоймах. Постійний і турбулентний рух води в озерах зумовлює відсутність температурної та кисневої стратифікації водної товщі, забезпечує принесення їжі і усунення метаболітів. Швидкість течії поряд з іншими факторами зумовлює формування грунтів іншого типу. Грунт є субстратом оселення молюсків. Встроенная микроволновая печь купить. Встраиваемые свч печи купить akvavrn.com.

Перлівницеві віддають перевагу умовам швидкісного оліготипу, вони оселяються здебільшого в ділянках річок, де швидкість течій наближається до 0,1 м/с. Тому популяції перлівницевих були знайдені переважно біля русла, де із Великого Згоранського озера бере початок річка Нережа. Більша частина описуваних молюсків знаходять оптимальні умови існування в водоймах рівнинної зони, а також в мало проточних і стоячих водоймах. Пряма дія течії на молюсків є важливим фактором ,пов’язаним з досить високою питомою вагою води.

Морфофізіологічна адаптація перлівницевих і кулькових до життя в умовах текучих водойм полягає в збільшенні ваги черепашок, збільшенні їх товстостінності, в набуванні останніми обтічної форми.

Виявляються зрідка й етологічні пристосування: у перлівницевих з прибійної зони озер спостерігається реотропізм.

Особливості розселення молюсків у водоймах в значній мірі визначаються газовим режимом останніх, і передусім вмістом кисню у воді. В прісних водоймах України умови дихання перлівницевих і кулькових неоднакові.

Оптимальний кисневий режим для багатьох молюсків спостерігається і в великих і малих річках та озер рівнинних територій. Насичення води киснем в них становить 85-155 % . В річках при політипі згаданого фактора (понад 50% насичення води киснем) оселяються Unіо, Anоdоnta, Рseudоnоdоnta а також Ріsіdіum amnіcum .

Лише в повільно текучих водоймах Прип'ятського Полісся (куди входять Згоранські озера), що характеризуються водозбором з болотистих місцевостей, в придонних шарах води взимку буває дефіцит кисню. Але це не шкодить істотно двостулковим молюскам, які в цей час перебувають в анабіотичному стані. [1].

Зменшення вмісту кисню у воді зумовлює випадіння із складу малакофауни деяких видів і, крім того, негативно відбивається на швидкості росту молюсків.

На відміну від гомооксигенних проточних водойм стоячі водойми характеризуються наявністю кисневої стратифікації. В евтрофних озерах, деяких водосховищах, а також в ставах, водне дзеркало яких суцільно вкрите плаваючою водною рослинністю, перебіг процесів окислення органічних речовин грунту інтенсивний. Тому в придонних шарах води спостерігається нестача кисню або виникають умови, близькі до анаеробних.

Найменш вибагливими до умов кисневого режиму водойм виявляються кулькові -- види, які зберігають життєздатність за умов тривалого перебування поза водою в складі бріофільних біоценозів. Припускають, що адаптація перлівницевих і кулькових до умов, які наближаються до анаеробних, забезпечується завдяки певній регуляції процесу поглинання ними кисню з води. В нормі двостулкові молюски вилучають в середньому до 7 % з води, яка потрапляє в їх зябровий апарат. Після періоду аноксибіозу поглинання кисню посилюється.

Концентрація розчиненої у воді вуглекислоти належить до факторів, які визначають можливість існування молюсків у тих чи інших біотопах. Великі концентрації її токсичні для гідробіонтів, тому у водоймах, вода яких насичена вуглекислотою, перлівницеві й кулькові не зустрічаються. При концентраціях вуглекислоти, які не становлять загрози для життя цих тварин, негативний вплив її полягає переважно а корозії вапнякових шарів черепашок. Зруйновані верхівки і прилягаючі частини стулок ми неодноразово спостерігали у Unіо ріctоrum роnderоsum.

До токсичних речовин належить і сірководень, який нерідко утворюється у великих кількостях в мулистих грунтах і концентрується в придонних шарах води стоячих водойм під час зимової і літньої стагнації. В таких водоймах перлівницеві й кулькові не живуть.

Каламутність води в текучих водоймах значною мірою залежить від швидкості течії та характеру грунту, в стоячих водоймах - від ступеня розвитку в них планктону, переважно фітопланктону, і кількості детриту.

Більшість двостулкових відзначаються фільтраційним способом живлення, вони вилучають з води планктон і детрит. Отже, певна каламутність води зумовлена концентрацією в ній часточок органічного походження, - неодмінна умова нормального живлення цих гідробіонтів. Оптимальними умовами щодо цього фактору для перлівницевих і кулькових є такі, що спостерігаються в його мезотипі (йому відповідає мезотип прозорості води). У водоймах з дуже високими значеннями прозорості води (літня прозорість вища за 200 см) популяції перлівницевих і кулькових, як правило, мало чисельні.

Перейти на сторінку: 1 2 3


Подібні статті

Клас Двостулкові молюски
Тваринний світ досить різноманітний. Тварини, а особливо безхребетні, зустрічаються майже у всіх біосферних оболонках. В даний час посилено освоювання різних екосистем, значна частина досліджень припадає на водні екосистеми. Світ безхр ...

Ссавці моря
Люди завжди любили дерева, траву, квіти, звірину, птахів. Але раніше любов як би дрімала, заколисана свідомістю невичерпності навколишнього багатства. Тепер же, коли ріст міст усе відчутніше пригноблює ліси й ми, опинившись один раз у цих ...

Головне меню