Напрями селекції

Ялиця біла

Селекцію гібридів доцільно проводити на гетерозис, декоративність, стійкість до хвороб та ентомошкідників, що уражають породу та стійкість до змін клімату, що пов'язані з глобальним потеплінням.

Ялиця біла утворює гібриди з 11 видами, що свідчить про її високу здатність до віддаленої гібридизації. Тому доцільно провести спробу схрестити A. alba з рештою поширеними в Україні видами, гібридів з якими ще немає. Такими видами є: A. fraseri, A. koreana, A. lasiocarpa, A. magnifica, A. nephrolepis, A. procera та A. sibirica.

Варто зазначити, що досліди з гібридизації ялиці білої не повинні виключати проведення спроб гібридизації між іншими інтродукованим ялицями в Україні.

Вперше у межах природного ареалу в Українських Карпатах проаналізовано популяційно-генетичну мінливість A. alba та вивчено особливості генетичної структури 8-ми популяцій, їх підрозділеність та диференціацію, а також генетичні аспекти статевої репродукції. Установлено дефіцит гетерозиготних генотипів у насіннєвому потомстві цього виду, що є наслідком високого рівня самозапилення. Відзначено, що висока гетерозиготність рослин A. alba не є основним чинником, що обумовлює високий вихід порожнього насіння. Здійснено пошук зв'язків між мінливістю генетичних (ізоферментних локусів) та морфологічних (полігенних) ознак, що може бути використано у подальшому для виділення селекційно перспективних дерев і селекційного насінництва A. alba. Установлено, що групи рослин ялиці білої, що відрізняються розрахунковими індексними характеристиками, мають певні генетичні відмінності. Уперше для A. alba виявлено феномаркери, за якими диференціація популяцій була подібна до тієї, яку одержано на підставі аналізу генетичних ознак.

Подібні статті

Придорожні рослини околиць Козельця
Зелені рослини — царство живих організмів. Назва була запропанована у 1981[1] щоб відрізніти представників царства від попереднього визначення рослин, які до того не створювали монофілетичну групу. Також царство відоме під назвою Chlorobionta а ...

Кишковопорожнинні
Кишковопорожнинні здавна відомі людині. Ще давньогрецький учений Аристотель писав про деяких представників цього типу. Він, як згодом і багато інших вчених, вважав їх чимось середнім між тваринами та рослинами (такі самі проблеми були з си ...