Класифікація і розвиток павуків у ході еволюції

v Царство: Тварини(Animalia)

v Тип: Членистоногі(Arthropoda)

v Підтип: Хеліцерові(Chelicerata)

v Клас: Павукоподібні(Arachnida)

v Підклас: Павуки(Araneae)

Класифікація павуків дуже складна, що пов'язане з величезним числом видів при відносній однотипності будови. Розподіл павуків на три підзагони - Lіphіstіomorphae, Mygalomorphae і Araneomorphae - найбільш прийняте. Але відносно систематичного складу пологів, сімейств і надсімейних угруповань серед аранеологов є значні розбіжності. За даними Бонні, що приводяться В.П. Тищенко, число описаних видів павуків фауни світу перевищує 41 000, причому щорічно описують приблизно 200 видів. За даними Д.Е. Xаритонова, до 1953 р. у фауні СРСР налічувалося близько 1200 видів павуків. Найбільш багата науками лісова зона, де зустрічається близько 900 видів [4].

Павуки - найбільший підклас арахнід. Їх описано більш 30 000 видів, причому фахівці вважають, що ця цифра надалі значно зросте, тому що фауна павуків земної кулі вивчена дуже нерівномірно й неповно. Павуками заселена вся суша. Подібно комахам і кліщам, вони живуть усюди, і в природі буквально не найдеться куточка, де не було б тих або інших видів павуків [3].

Найбільш характерна особливість павуків - павутинний апарат, утворився в їхніх предків у самому процесі виходу на сушу. Доказом цього є павутинні бородавки. У всіх хеліцерових при виході на сушу черевні зяброві кінцівки або перетворюються в легені й інші спеціальні органи або атрофуються. Зяброві кінцівки на суші не мали застосування. Тому павутинні бородавки могли сформуватися тільки у водних чи амфібіотичних форм. Вони утворилися в павуків з ніжок десятого й одинадцятого сегментів, а кінцівки восьмого і дев’ятого перетворилися в легені. Павутина спочатку використовувалася для яйцевих коконів, як у тих сучасних павуків, у яких павутинна діяльність ще малорозвинена. Надалі павутина стала усе більше входити в життя павуків. З її допомогою виробилися різні форми спарювання, стали влаштовуватися гнізда та ловильні пристосування різноманітних конструкцій [1].

Примітивних павуків, які належать до Orthognatha, тепер залишилось небагато - близько 20 видів. У них ще зберігаються зовнішнє розчленування черевця (членисточеревцеві). В Orthognatha входять павуки, що, зазвичай, називають Мегаломорфами (Megalomorphae). Ці павуки густо вкриті волосинами і найчастіше мають великі розміри. Мегаломорфи вважаються примітивними через будову щелеп: щелепний кіготь у них є тільки на одній щелепі. Вони заселяють наземні тропічні екосистеми і, зокрема, ґрунт, поселяючись в норах. Серед них - павуки-птахоїди (Theraphosidae) об’єднують близько 2 тисяч видів. Сюди належать найбільші павуки. Розмах ніг гігантського птахоїда сягає 20 см при довжині тіла 11 см. Птахоїди поступово стають жителями домашніх тераріумів. Живуть вони довго, до 8-9 років [4].

В порівнянні з Ортогнатами, більш прогресивними є павуки - Лабідогнати (Labidognatha), які складають найбільшу групу вищих - справжніх павуків (25 тисяч). Сюди входять практично всі інші види павуків, відомі науці. Наявність щелепних кігтів на обох щелепах - це риса, що відрізняє цю групу від мигаломорфів. До цієї групи належать такі відомі родини павуків як: павуки-краби (Thomisidae), павуки-вовки (Lycosidae), павуки-кругопряди (Araneidae), павуки-довгоніжки (Pholcidae), павуки-тенетники (Theridiidae), воронкові павуки (Agelenidae) [4].

Подібні статті

Фауна гідробіонтів озера Сірче
Життя величезної більшості безхребетних тварин повязане з водою. У кожній водоймі розрізняють дно басейну, що називається бенталь, і товщу води – пелагіаль. Організми, що населяють бенталь, мають назву бентичних, або донних, скороченно вон ...

Ефіроолійні рослини
Ефіроолійні культури належать до різних ботанічних родин та видів. Об'єднує їх наявність ефірної олії, яка нагромаджується в рослині або окремих її частинах — насінні, лиртках, пелюстках квіток. Ефірна олія містить природні ароматичні речовини, ...