Обмеження щодо комерційного використання біоінженерних методів для отримання стійких рослин

Можна виділити декілька аспектів впливу трансгенних рослин на довкілля:

▪ перенос трансгенів від культурних рослин до їх диких родичів і їхнє подальше неконтрольоване поширення в живій природі;

▪ передача бур’янам шляхом гібридизації стійкості до гербіцидів, що може призвести до поширення гербіцидстійких бур’янів;

▪ утворення трансгенними рослинами речовин, які можуть бути токсичними для організмів, що не є мішенями, але живуть на цих рослинах і харчуються ними;

▪ поява нових паразитів або посилення шкідливості тих, що існують;

▪ неконтрольоване поширення генів стійкості до антибіотиків, які використовуються в векторних конструкціях і вводяться в рослини в якості селективних маркерів для відбору трансформантів.

Однак, результати спеціальних досліджень і вже більш ніж 10-річний досвід роботи з трансгенними рослинами свідчать про відсутність достовірних даних щодо шкідливого впливу трансгенних рослин на довкілля та здоров’я людини.

Ризик, пов’язаний з інтродукцією трансгенних рослин, аналогічний ризику, пов’язаному з немодифікованими організмами або модифікованими за використання інших методів (отримання гібридів, індукований мутагенез).

Екологічний ризик при вирощуванні трансгенних рослин за оцінками деяких спеціалістів можна порівняти з ризиком вирощування нових сортів, отриманих традиційною селекцією. Всі речовини, які синтезують трансгенні рослини, як правило вже існують в природі.

Існує ризик переносу генів стійкості до гербіцидів у бур’яни, але необхідно пам’ятати, що стійкі до гербіцидів бур’яни з’являються за використання гербіцидів у звичних умовах (без трансгенних рослин).

Однак, не зважаючи на відсутність на сьогодні достовірних даних щодо шкідливості трансгенних рослин, необхідно пам’ятати про принципову можливість обміну генів між генетично модифікованими рослинами і спорідненими не модифікованими культурними та дикими рослинами, що у віддаленому майбутньому може вплинути на стабільність екосистем. Сьогодні, зважаючи на малий термін використання трансгенних рослин, ми не можемо зпрогнозувати і вірогідність інших негативних віддалених наслідків, які пов’язані з трансгенними рослинами.

Тому, для виключення неконтрольованого використання генетично змінених рослин (та інших організмів), міжнародні організації і окремі країни розробляють та приймають документи, в тому числі і законодавчі, спрямовані на попередження або максимальне зниження можливих несприятливих екологічних наслідків і ризиків для здоров’я людини від використання генно-інженерних біотехнологій.

Основними міжнародними законодавчими актами, що регулюють поводження з генетично зміненими організмами є:

Конвенція ООН з охорони біологічного різноманіття (5 червня 1992 р., Ріо-де-Жанейро), де уперше на міжнародному рівні проголошено необхідність обережного ставлення до живих видозмінених організмів, отриманих у результаті роботи біотехнологів.

Картахенський протокол з біобезпеки (30 січня 2002 р., Монреаль), у якому:

проголошено принцип перестороги;

визначається необхідний рівень захисту людини та довкілля в галузі безпечної передачі, обробки та використання живих видозмінених організмів;

особлива увага приділяється транскордонному переміщенню генетично модифікованих організмів (ГМО);

визначена сфера відповідальності за порушення норм щодо поводження з ГМО.

Основними принципами державної політики України в галузі генетично-інженерної діяльності та поводження з ГМО є:

пріоритетність збереження здоров'я людини і охорони навколишнього природного середовища у порівнянні з отриманням економічних переваг від застосування ГМО;

забезпечення заходів щодо дотримання біологічної і генетичної безпеки при створенні, дослідженні та практичному використанні ГМО в господарських цілях;

контроль за ввезенням на митну територію України ГМО та продукції, отриманої з їх використанням, їх реєстрацією та обігом;

Подібні статті

Медоносні рослини луків
Прекрасний і багатогранний рослинний світ, і хоч пройшло багато тисячоліть з часу його виникнення, непізнаність і нерозгаданість його вабить дослідників. Якби ми знали, скільки втрачаємо, коли не робимо жодних спроб пізнати те, що нас оточує, що дає ...

Інсулін
Основною ознакою будови залоз внутрішньої секреції є відсутність вивідних проток, тому їхні секрети виділяються безпосередньо у кров або лімфу, що їх омиває. Кількість цих секретів невелика, називаються вони гормонами (від грецького слова, ...