Методи дослідження

Матеріал для роботи збирався протягом 2007-2011 рр. в міському саді імені Т.Г. Шевченка у місті Харкові.

Об’єкт дослідження: дендрофлора в саду ім. Т.Г. Шевченка.

Предмет дослідження: біоекологічні особливості дендрофлори саду ім. Т.Г. Шевченка м. Харкова та її динаміка.

В загальному вигляді міська флора досить бідна, оскільки постійно відбувається інтенсивне знищення місцевих видів - це пов'язано з сильною урбанізацією міст, також вихідний склад автохтонів небагатий. Однак, в Харкові списки міських рослин великі, це обумовлюється тим, що м. Харків є великим транспортним містом, тому необхідний живий фільтр, який поглинає з повітря пил і різні хімічні речовини, що забруднюють навколишнє середовище. Має великий набір різноманітних місць для оселення рослин - сади, парки, пустирі, огороди, водойми.

Матеріал для роботи збирався під час проведення маршрутних екскурсій. Були використані методи збору рослин, гербаризації, визначення, фотографування, екологічного аналізу та метод ліхеноіндікаціїї.

Рослини для гербарію збирають в суху погоду. Для гербарію беруть непошкоджені рослини з підземними органами, не обриваючи зелених минулорічних пагонів, пожовклого листя. У деревних рослин зрізують окремі пагони. Підземні органи рослин обережно звільняють від ґрунту. Товсті корені або кореневища розрізають вздовж, залишаючи в гербарії лише половину. На екскурсіях при збиранні рослин особливо слід пам'ятати вимоги охорони природи: навіть широко розповсюджені рослини збирати лише є в мінімальній кількості, яка потрібне для навчальної мети.

Засушування рослин в папері. Рослини, призначені для засушування, кладуть в прес. Ботанічний прес являє собою дві рами 30Ч40 м з натягненою на них металевою сіткою. На одну з рам кладуть кілька листків паперу, в потім рослини в «сорочках». Між чотирма «сорочками» закладають пачки прокладок. При вкладанні рослин їх старанно розправляють пінцетом. Якщо квіти розташовані над листками, під них підкладають фільтрувальний папір або гігроскопічну вату. В один гербарний прес вкладають від 10 до 50 листків з рослинами, залежно від характеру рослин. Прес слід туго стягнути, поставити на сонячне місце. Два рази на добу «сорочки» з рослинами перекладають, замінюючи вологі прокладки на сухі. Рослини можна вважати сухими, якщо вони не згинається, коли їх піднімати за кореневу систему жилу. Доторкуючись до сухої рослини рукою або губами не відчувають холоду [11].

Було проведено визначення життєвих форм за класифікацією І.Г. Серєбрякова:

- деревні рослини - дерева, кущі, кущики;

- напівдеревні рослини - напівкущики та напівкущички;

- наземні трави - полікарпічні та монокарпічні;

- водні трави - земноводні, плаваючі та підводні.

Дерева - рослини із розвинутим багаторічним здерев’янілим стовбуром, який зберігається протягом життя особини, висота від 3 до 150 м. Кущі - дерев’янисті рослини із декількома надземними скелетними вісями, котрі протягом життя рослини послідовно замінюються та їх тривалість життя близько 20 років, а висота не більше 5-6м. Кущички - деревні рослини із значною кількістю розгалужених скелетних висей, які замінюються протягом життя рослини. Тривалість життя пагонів 5-10 років, висота від 5 см до 0,5м. Напівкущики та напівкущички - напівздерев’янілі рослини із видовженими надземними пагонами, які на значній площі залишаються трав’янистими та кожен рік відмирають. Цикл розвитку пагонів 3-5 років, висота рослин - 50-80 см. Трав’янисті полікарпіки - багаторічні трав’янисті рослини що багато разів утворюють плоди. Серед них виділяють стрижнекореневі, китицекореневі, коротко кореневищні, дернинні, столоноутворюючі, повзучі, бульбоутворюючі, цибулинні, коренепаросткові, сукуленти, сапрофіти, паразити, епіфіти. Ліани. Монокарпічні трав’янисті рослини - їх життєвий цикл триває протягом одного-декількох років та закінчується квітуванням, після чого рослина відмирає. Серед них виділяють ліани, сукуленти, напівпаразитні та паразитні види. Земноводні трав’янисті рослини - здатні зростати у воді та на суходолі. Плаваючі та підводні - рослини водойм, що прикріплюються до дна, або вільно плавають у воді [31].

Подібні статті

Еволюційна палеонтологія Ковалевського
Відомий австрійський палеонтолог Р. Гернес (Rudolf Hoernes, 1850–1912) у своїй книзі про вимирання видів, родів і більш великих груп, писав, що В.О. Ковалевський повинен вважатися попередником Копа й Осборна як «справжніх засновників неол ...

Розвиток кісткової тканини в онтогенезі безхвостих земноводних
За будовою та функціональним значенням кісткова тканина є унікальним різновидом сполучної тканини. Вона містить велику кількість мінеральних солей, серед яких найбільше сполук кальцію у вигляді гідроксиапатитів (Са10(РО4)6)(ОН)2 та фосфат ...