Закономірності пилення Carpinus, Quercus, Fagus у місті Львові

На сьогоднішній час аеробіологічні дослідження є актуальними. Це пов’язано із збільшенням алергічних захворювань в цілому світі. Пилок рослин розповсюджується вітром і є причиною виникнення і загострення алергічних реакцій. У багатьох країнах Європи вчені проводять систематичні аеропалінологічні спостереження і широко співпрацюють з алергологами. В Україні назріла необхідність також запровадити постійні дослідження перебігу та тривалості пилення алегро-модулюючих рослин, створення календарів пилення в усіх регіонах, а, отже, створення мережі станцій аеропалінологічного моніторингу [1].

Лікувальні та профілактичні програми складають алергологи в тісному співробітництві з аеробіологічними лабораторіями і метеослужбою. У разі поєднання пилкової та грибкової гіперчутливості в одного пацієнта аеробіолгічний моніторинг може стати у нагоді для уточнення провідних етіологічних чинників.

Кожен регіон має специфічну для нього рослинність, пилок якої може стати алергеном для населення. Структура пилкового календаря індивідуальна для кожного регіону і залежить від клімато-географічних особливостей [3].

Певний інтерес до аеробіології і алергології представляє залежність рівня пилку і спор від метеорологічних умов, перш за все від вологості, сили вітру, атмосферного тиску, сонячної активності. Погодні умови взимку та ранньою весною впливають на середню тривалість сезону цвітіння, а звідси - на загальний рівень аероалергенів.

Однак таких досліджень ще недостатньо, що вимагає від науковців подальших розробок у цьому напрямку [13].

Метою роботи було: порівняти динаміку пилення рослин Carpinus, Quercus, Fagus у місті Львові протягом 2011 - 2012 рр., виявити дні коли рівень пилку в повітрі перевищував пороговий, порівняти з погодніми умовами.


    Подібні статті

    Фауна та біологія двостулкових молюсків ландшафтного заказника Згоранські озера
    Актуальність дослідження. Двостулкові молюски є одними з багаточисельних звичайних компонентів прісноводної гідрофауни . Як правило, їх можна зустріти в старицях річок, ставках, тимчасових водоймах, але найчастіше -- в озерах. Ці гі ...

    Молекулярні механізми кросинговеру
    Кросинговер - це явище обміну ділянками гомологічних хромосом після кон’югації у профазі-1 мейозу. Результатом цього процесу є обмін генетичною інформацією між хромосомами. Це є одним з головних чинників еволюції,так як забезпечує комбінат ...

    Головне меню