Фізіологічна єдність і взаємодія першої і другої сигнальних систем дітей

Виникнення другої сигнальної системи - дуже цікаве явище. Природа коркового аналізатора словесних подразнень або мово рухового дуже складна. Сюди входять клітини кори, зв'язані з рецепторами мовних м'язів, про рецептори м'язів язика, губ, щік, гортані. Корковий відділ мово рухового аналізатора відповідає центру Брока (третя лобна закрутка лівої півкулі). Треба сказати, що центр Брока є корковою ланкою аналізатора усного мовлення. У поняття коркової бази другої сигнальної системи входять ділянки кори, призначені сприймати не лише усну, а й письмову, мімічну мову. Таким чином, морфологічна основа другої сигнальної системи дуже велика і перебуває в складнях взаєминах з морфологічною основою першої сигнальної системи.

Фізіологічні механізми взаємодії обох систем полягають в іррадіюванні процесів збудження і гальмування. Саме ця специфічна властивість кори - висока здатність до негайного тимчасового іррадіювання, вдатність до швидкого замикання тимчасових зв'язків - і забезпечує єдність дії першої і другої сигнальних систем.

Мовна функція не є вродженою особливістю вищої нервової діяльності людини. її дитина набуває в процесі навчання, через спілкування з дорослими. От чому зовнішнє середовище є основним фактором розвитку вищої нервової діяльності людини. Виникнення і розвиток другої сигнальної системи, тобто перетворення словесного подразника в "сигнал сигналів", підпорядковані певним закономірностям.

На 7-8-му місяці життя дитини слово вперше набуває значення умовного сигналу. Але до 1,5-2 років перетворення слова в умовний подразник відбувається при безпосередньому підкріпленні його подразником першої сигнальної системи. Таким чином, на цьому віковому етапі розвитку людини слово перетворюється в умовний подразник, який зумовлює діяльність, внаслідок виникнення тимчасових зв'язків між корковими ділянками аналізатора першої сигнальної системи і корковими ділянками моворухового аналізатора.

Щоб навчити дитину, наприклад, новому слову "солодко", "цукор", треба спочатку ознайомити її з виглядом, формою предмета, підкріплюючи це смаковим подразненням. У надбанні нових словесних понять велику роль відіграє поєднування словесних подразнень з діяльністю рухового аналізатора. Дослідженнями встановлено легкість перетворення слова в умовний подразник при поєднанні з держанням предмета в руках. Немає сумніву, що причиною таких зв'язків є морфологічна близькість, що зумовлює тісну функціональну взаємодію між руховим і мово руховим аналізаторами. Очевидно, у формуванні другої сигнальної системи дітей велику роль відіграє моторний фактор.

Починаючи з дворічного віку, друга сигнальна система вже не так залежить від першої сигнальної системи. Нові слова набувають (відповідно до реальної дійсності) змістовного значення внаслідок вироблення тимчасових зв'язків з уже відомими дитині словами. Зрозуміло, що й у цьому віці зберігається взаємодія першої і другої сигнальних систем, яка до цього розвивається і вдосконалюється в зв'язку з наростанням швидкості, утворення тимчасових зв'язків між обома сигнальними системами. З розвитком другої сигнальної системи тимчасові зв'язки між аналізаторами, які сприймають нові слова, і другим словесним аналізатором виникають швидше, ніж з аналізаторами першої сигнальної системи. Швидкість функціонування другої сигнальної системи, збільшення цієї швидкості в процесі онтогенезу є однією з причин розвитку її і вдосконалення.

На 7-8-му році життя особливості вищої нервової діяльності дітей починають наближатись до вищої нервової діяльності дорослих людей. У цьому віці агенти першої системи, як і будь-який безумовний подразник, можуть бути зв'язані з словесним подразником. Заміна дії агента першої сигнальної системи словом і навпаки забезпечують прояв будь-якого умовного рефлексу як позитивного, так і негативного. Наприклад, у випадку вироблення умовного рефлексу на запалювання лампи червоного кольору буває досить сказати "червоне світло", щоб відбулась умовно рефлекторна реакція.

Таким чином, до початку навчання в школі словесний подразник набуває для дітей значення реального подразника. Це стосується не лише слова, яке чуємо, а й слова, яке бачимо. З цього приводу можна згадати людей, що втратили зір і слух, але змогли розвинути повноцінну другу сигнальну систему за допомогою тактильних словесних позначень (О. Скороходова, Е. Келлер). Отже, при правильному вихованні про будь-яку соціальну неповноцінність людей, що втратили важливі аналізатори (глухонімі, сліпі), не може бути й мови.

Подібні статті

Фауна гризунів Куликівського району
Тваринний світ — одна з основних складових частин природного середовища і природних багатств нашої Батьківщини. Гризуни, становлять велику й різноманітну групу серед тваринного світу нашої країни. Вони живуть скрізь, де є для них їжа та ...

Хвороби та шкідники квіткових рослин
Протягом багатьох століть пояснення хвороби були примітивними. Розвиток їх почався з ХІХ століття після доведення хибності теорії про зародження організмів. Основоположники лісової фітопатології Антуан де Барі, Воронін. Фітопатологія – вивчає ...