Перстач прямостоячий

Біномінальна назва: Potentilla erecta.

Місцеві назви - калган, п'ятипал, дерев'янка, зав'язник тощо.

Біологічна класифікація:

Домен (Eukaryota)

Царство (Viridiplantae)

Відділ>: Streptophyta

· судинні (Tracheophyta)

· насінні (Spermatophyta)

· покритонасінні (Magnoliophyta)

· еудікоти (Eudicots)

Підклас: розиди (Rosids)

Порядок: розоцвіті (Rosales)

Родина: розові (Rosaceae)

Рід: перстач (Potentilla)

Вид>: перстач прямостоячий

Біологічний опис:

Багаторічна трав'яниста рослина 15-50 см заввишки з товстим, коротким бульбисто потовщеним дерев'янистим кореневищем . Квітконосні стебла виходять з пазух прикореневих, збірних у пучок листків Стебла висхідні або прямостоячі, у верхній частині вилчасторозгалужені, короткоопушені, листорозміщення чергове. Стеблові листки зелені, трійчасті з великими парними прилистками, сидячі, з клиноподібно-видовженими надрізано-пилчастими догори листочками. Прикореневі листки 3-5 -пальчасті, черешкові . Квітки на довгих квітконіжках , поодинокі (10-13 мм у діаметрі), правильні, з подвійною вільнопелюстковою оцвітиною . Чашечка з чотирма вузькими частками і підчашею, волосиста. Пелюсток чотири. Вони блідо-жовті, оберненояйцеподібні, виїмчасті, трохи довші від чашечки. Тичинок 15-20, маточок багато, зав'язь верхня. Плід складається з багатьох горішкоподібних сім'янок . Перстач прямостоячий росте в соснових і мішаних лісах , на лісових полянах і суходільних луках , на окраїнах боліт Світлолюбна рослина. Цвіте у червні - вересні . Поширений по всій Україні Заготовляють у Волинській , Рівненській , Житомирській , Чернігівській , Київській , Сумській <>, Закарпатській і Львівській областях . Запаси сировини значні, але у зв'язку з осушенням боліт вони помітно зменшуються.

Фармакологічні властивості і використання.

Перстач прямостоячий використовують як в'яжучий, протизапальний і кровоспинний засіб. В експерименті in vitro водні витяжки рослини виявляють цитотоксичну дію, згубно діють на вірус герпесу. Застосування перстачу показане при різних запальних захворюваннях травного каналу (ентерит, ентероколіт, диспепсія); при лікуванні проносів дизентерійного характеру і проносів при туберкульозі; при шлункових і кишкових кровотечах, гіперменореї, маткових кровотечах, пов'язаних з запальними захворюваннями жіночих статевих органів. У народній медицині, крім зазначених вище захворювань, відвар кореневищ перстачу дають усередину при ахілії шлунка, гастриті, виразці шлунка, при захворюваннях печінки, жовтяниці різного походження, ревматизмі та подагрі. Використовують перстач і як зовнішній засіб. Відвар кореневищ використовують для лікування кровоточивих ран, виразок і забитих місць, опіків, різних висипів на тілі, мокнучих екзем, геморою, кольпіту і вульвовагініту різної етіології та для лікування справжньої ерозії шийки матки, а також для полоскання ротової порожнини і горла при афтозі, стоматиті, гінгівіті та ангіні. Порошком з розтертого кореневища присипають обпечені місця. Мазь застосовують від тріщин на шкірі ніг, рук і на губах.

Кореневища перстачу прямостоячого мають в'яжучу, тонізуючу, протизапальну, протимікробну та кровоспинну дію, завдяки чому існує широкий діапазон їх застосування. В-основному їх використовують при гастроентероколітах, проносах, шлунково-кишкових та гемороїдальних кровотечах, зовнішньо - при стоматитах, гінгівітіх, ангінах, захворюваннях шкіри. Відомі такі лікарські засоби на основі кореневищ перстачу, як відвар, настоянка, порошок, еліксир Демідовського, гербатормент, діаррель, гастритол, рефа-ос.

Антирадіаційні властивості.

Ефективним заходом радіаційної профілактики, що реалізується через аліментарний фактор, вважається введення до раціону функціональних продуктів харчування, які містять компоненти з радіозахисними властивостями. антирадіаційний перстач материнка фармакологічний

Для захисту організму людини від радіації перстач прямостоячий має велике значення. Антирадіаційні та антисептичні властивості перстачу прямостоячого застосовують в комплексі з іншими травами для отримання більш позитивного результату одужання. Так, перстач прямостоячий у вигляді водного настою коріння ефективно запобігає і усуває ранні зміни, що спостерігаються в організмі у разі довгого впливу низьких доз гама-випромінювання, а подорожник великий - гальмує радіаційний канцерогенез, тобто кінцеві стадії радіаційного ураження.

Техніка вирощування

Деякі відомості про розмноження перстач прямостоячий зустрічаються в літературі (Левіна, 1981; Зайцева, 1983; Николаева, Разумнова, Гладкова, 1985). Однак аналіз відновлення перстач прямостоячий в природних умовах не проводився. При значній кількості насіння, яке створюють рослини щорічно, кількість проростів у природних умовах порівняно незначна і рідко перевищує 5-10 % від складу популяції. Ми встановили, що відновлення перстач прямостоячий не залежить від складу угруповання, екотопу, присутності або відсутності деревного намету. У насичених популяціях перстач прямостоячий на відкритих площах кількість проростків насінного походження в окремих лише куртинах досягає 23-47 шт./кв.м, тоді як під наметом дерев - не більше 2-6 шт./кв.м. Однак у більшості випадків ці показники на порядок нижчі. Існує розбіжність між високою насінною продуктивністю перстач прямостоячий і незначним відновленням природних популяцій. Насіння перстач прямостоячий належить до мезобіотичного типу, а значить зберігає схожість до 15 років, можливо і більше (Буйко, Фокіна, 1987). Для проростання насіння потребує тривалого періоду спокою з пониженими температурами, без чого зародок не розвивається. Грунтова схожість насіння у лабораторних умовах порівняно висока (68-93 %). Розбіжність між потенційною здатністю насіння до проростання та показниками природного відновлення виду підтверджує існування алелопатичного пресу і значний відпад проростків у перші дні життя. Визначено методику оптимального пророщування насіння P.erecta. Доведено активніше проростання насіння при осінньому посіві по поверхні грунту (936.9 %) або після стратифікації пониженими температурами протягом 90-120 днів (808.6 %). Вегетативне розмноження перстач прямостоячий в літературі не було описане і нами у природних умовах не відзначене. Однак вегетативне розмноження є перспективним для потреб культури. Нами встановлено, що приживлення перстач прямостоячий пересадкою підземних метамерів становить 92-97 %. Розроблено оригінальну методику живцювання перстач прямостоячий. Живці нарізали з розгалужених верхівок підземних метамерів, взятих від статевозрілих рослин 5-12-річного віку. Кількість метамерів можна збільшити пінцируванням верхівок. Так один підземний метамер здатний утворити до 5 дочірніх метамерів. У всіх випадках приживлення метамерів P.erecta було достатньо високим, понад 90 %. Вже на другий рік особини вегетативного походження наздоганяють за показниками росту і розвитку повноцінні статевозрілі рослини природної флори. Ця обставина свідчить про перспективність вегетативного способу розмноження перстач прямостоячий в умовах культури.

Подібні статті

Ряд вугреподібні (Anguilliformes)
Вугреподібні - загадка яку люди намагались розгадати вже більше 2 тисячі років. Майже всі вугреподібні, 22 родини з приблизно 350 видами, - морські риби, що живуть переважно в теплих морях, але представлені й на більших глибинах. Тільки од ...

Вплив елементарних еволюційних факторів на генофонди людських популяцій
Клітинні і фізико-хімічні організми спадковості і мінливості універсальні для всіх живих істот, включаючи людину. Встановлена певна залежність життєдіяльності індивідууму від властивостей його генотипу. Більшу частину своєї історії людство ...