Перстач прямостоячий
Біномінальна назва: Potentilla erecta.
Місцеві назви - калган, п'ятипал, дерев'янка, зав'язник тощо.
Біологічна класифікація:
Домен (Eukaryota)
Царство (Viridiplantae)
Відділ>: Streptophyta
· судинні (Tracheophyta)
· насінні (Spermatophyta)
· покритонасінні (Magnoliophyta)
· еудікоти (Eudicots)
Підклас: розиди (Rosids)
Порядок: розоцвіті (Rosales)
Родина: розові (Rosaceae)
Рід: перстач (Potentilla)
Вид>: перстач прямостоячий
Біологічний опис:
Багаторічна трав'яниста рослина 15-50 см заввишки з товстим, коротким бульбисто потовщеним дерев'янистим кореневищем . Квітконосні стебла виходять з пазух прикореневих, збірних у пучок листків Стебла висхідні або прямостоячі, у верхній частині вилчасторозгалужені, короткоопушені, листорозміщення чергове. Стеблові листки зелені, трійчасті з великими парними прилистками, сидячі, з клиноподібно-видовженими надрізано-пилчастими догори листочками. Прикореневі листки 3-5 -пальчасті, черешкові . Квітки на довгих квітконіжках , поодинокі (10-13 мм у діаметрі), правильні, з подвійною вільнопелюстковою оцвітиною . Чашечка з чотирма вузькими частками і підчашею, волосиста. Пелюсток чотири. Вони блідо-жовті, оберненояйцеподібні, виїмчасті, трохи довші від чашечки. Тичинок 15-20, маточок багато, зав'язь верхня. Плід складається з багатьох горішкоподібних сім'янок . Перстач прямостоячий росте в соснових і мішаних лісах , на лісових полянах і суходільних луках , на окраїнах боліт Світлолюбна рослина. Цвіте у червні - вересні . Поширений по всій Україні Заготовляють у Волинській , Рівненській , Житомирській , Чернігівській , Київській , Сумській <>, Закарпатській і Львівській областях . Запаси сировини значні, але у зв'язку з осушенням боліт вони помітно зменшуються.
Фармакологічні властивості і використання.
Перстач прямостоячий використовують як в'яжучий, протизапальний і кровоспинний засіб. В експерименті in vitro водні витяжки рослини виявляють цитотоксичну дію, згубно діють на вірус герпесу. Застосування перстачу показане при різних запальних захворюваннях травного каналу (ентерит, ентероколіт, диспепсія); при лікуванні проносів дизентерійного характеру і проносів при туберкульозі; при шлункових і кишкових кровотечах, гіперменореї, маткових кровотечах, пов'язаних з запальними захворюваннями жіночих статевих органів. У народній медицині, крім зазначених вище захворювань, відвар кореневищ перстачу дають усередину при ахілії шлунка, гастриті, виразці шлунка, при захворюваннях печінки, жовтяниці різного походження, ревматизмі та подагрі. Використовують перстач і як зовнішній засіб. Відвар кореневищ використовують для лікування кровоточивих ран, виразок і забитих місць, опіків, різних висипів на тілі, мокнучих екзем, геморою, кольпіту і вульвовагініту різної етіології та для лікування справжньої ерозії шийки матки, а також для полоскання ротової порожнини і горла при афтозі, стоматиті, гінгівіті та ангіні. Порошком з розтертого кореневища присипають обпечені місця. Мазь застосовують від тріщин на шкірі ніг, рук і на губах.
Кореневища перстачу прямостоячого мають в'яжучу, тонізуючу, протизапальну, протимікробну та кровоспинну дію, завдяки чому існує широкий діапазон їх застосування. В-основному їх використовують при гастроентероколітах, проносах, шлунково-кишкових та гемороїдальних кровотечах, зовнішньо - при стоматитах, гінгівітіх, ангінах, захворюваннях шкіри. Відомі такі лікарські засоби на основі кореневищ перстачу, як відвар, настоянка, порошок, еліксир Демідовського, гербатормент, діаррель, гастритол, рефа-ос.
Антирадіаційні властивості.
Ефективним заходом радіаційної профілактики, що реалізується через аліментарний фактор, вважається введення до раціону функціональних продуктів харчування, які містять компоненти з радіозахисними властивостями. антирадіаційний перстач материнка фармакологічний
Для захисту організму людини від радіації перстач прямостоячий має велике значення. Антирадіаційні та антисептичні властивості перстачу прямостоячого застосовують в комплексі з іншими травами для отримання більш позитивного результату одужання. Так, перстач прямостоячий у вигляді водного настою коріння ефективно запобігає і усуває ранні зміни, що спостерігаються в організмі у разі довгого впливу низьких доз гама-випромінювання, а подорожник великий - гальмує радіаційний канцерогенез, тобто кінцеві стадії радіаційного ураження.
Техніка вирощування
Деякі відомості про розмноження перстач прямостоячий зустрічаються в літературі (Левіна, 1981; Зайцева, 1983; Николаева, Разумнова, Гладкова, 1985). Однак аналіз відновлення перстач прямостоячий в природних умовах не проводився. При значній кількості насіння, яке створюють рослини щорічно, кількість проростів у природних умовах порівняно незначна і рідко перевищує 5-10 % від складу популяції. Ми встановили, що відновлення перстач прямостоячий не залежить від складу угруповання, екотопу, присутності або відсутності деревного намету. У насичених популяціях перстач прямостоячий на відкритих площах кількість проростків насінного походження в окремих лише куртинах досягає 23-47 шт./кв.м, тоді як під наметом дерев - не більше 2-6 шт./кв.м. Однак у більшості випадків ці показники на порядок нижчі. Існує розбіжність між високою насінною продуктивністю перстач прямостоячий і незначним відновленням природних популяцій. Насіння перстач прямостоячий належить до мезобіотичного типу, а значить зберігає схожість до 15 років, можливо і більше (Буйко, Фокіна, 1987). Для проростання насіння потребує тривалого періоду спокою з пониженими температурами, без чого зародок не розвивається. Грунтова схожість насіння у лабораторних умовах порівняно висока (68-93 %). Розбіжність між потенційною здатністю насіння до проростання та показниками природного відновлення виду підтверджує існування алелопатичного пресу і значний відпад проростків у перші дні життя. Визначено методику оптимального пророщування насіння P.erecta. Доведено активніше проростання насіння при осінньому посіві по поверхні грунту (936.9 %) або після стратифікації пониженими температурами протягом 90-120 днів (808.6 %). Вегетативне розмноження перстач прямостоячий в літературі не було описане і нами у природних умовах не відзначене. Однак вегетативне розмноження є перспективним для потреб культури. Нами встановлено, що приживлення перстач прямостоячий пересадкою підземних метамерів становить 92-97 %. Розроблено оригінальну методику живцювання перстач прямостоячий. Живці нарізали з розгалужених верхівок підземних метамерів, взятих від статевозрілих рослин 5-12-річного віку. Кількість метамерів можна збільшити пінцируванням верхівок. Так один підземний метамер здатний утворити до 5 дочірніх метамерів. У всіх випадках приживлення метамерів P.erecta було достатньо високим, понад 90 %. Вже на другий рік особини вегетативного походження наздоганяють за показниками росту і розвитку повноцінні статевозрілі рослини природної флори. Ця обставина свідчить про перспективність вегетативного способу розмноження перстач прямостоячий в умовах культури.
Подібні статті
Життя і наукова діяльність Чарльза Дарвіна
Ч. Дарвін
жив в епоху бурхливого суспільного розвитку, коли природознавство
було на піднесенні, в науці здійснювались важливі
відкриття. Він не мав систематичної
біологічної освіти (два роки навчався на медичному факультеті в Едінбурзі ...
Родина Rosaceae у флорі Бистрицької улоговини (Прикарпаття) та перспективи їх використання
Актуальність роботи.
На сьогоднішній день надзвичайно важливим завданням постає збереження та вивчення біологічної різноманітності на нашій планеті. Проблема збереження біологічної різноманітності як одного із стратегічних завдань людства висвітлен ...