Личинки одноденок – біоіндикатори води

Кожна зона сапробності характеризується визначеними фізико-хімічними рисами, тому кожній зоні властиві специфічні групи організмів. Одні види розвиваються тільки в забруднених, полісапробних водах, інші можуть існувати лише в чистим, багатих киснем басейнах. Різне відношення гідробіонтів до ступеня забруднення водойми обумовлюється двома основними причинами: потребою організму в органічних речовинах як у їжі; ступенем витривалості організмів, здатністю їх існувати в забруднених водах. Організми, характерні для зон різної сапробності, одержали назва показників або індикаторів сапробності. Перші списки організмів-індикаторів були складені Кольквитцем і Марссоном. До дійсного часу число таких рослин і тварин перевищує 2500 видів [3, 68].

Стосовно ступеня забруднення вод органічними речовинами в організмів спостерігається значна екологічна пластичність. Тому гідробіонти як індикатори використовуються лише при масовому їхньому розвитку у водоймі.

Організми – показники токсобного і сапротоксобного забруднення майже не вивчені. Поки відомі лише деякі види, здатні витримувати високі концентрації токсичних речовин. Наприклад, личинки двокрилих Crіcotopus bіcіnetus здатні розвиватися при концентрації: Сг-до 25 мг/л, До 2,2 мг/л, до 3,2 мг/л.

Різноманіття безхребетних гідробіонтів визначає різноманітний характер впливу тих самих речовин на різні організми. Під впливом отруйних речовин промислових, сільськогосподарських і побутових стоків у різних функціональних системах безхребетних – дихання, кровообігу, живлення й ін. – відбуваються патологічні порушення, що призводить до необоротних змін метаболізму й у кінцевому рахунку викликає їх загибель. На різні види безхребетних той самий токсикант може створювати як стимулюючий, так і пригнічуючий ефект: одні види гинуть, інші, навпаки, збільшують свою чисельність, нарешті, деякі види на якийсь час залишаються байдужими до його дії. Реакція безхребетних на дію токсичних речовин залежить від його концентрації і тривалості впливу.

Значення багатьох хімічних речовин визначається не тільки їх токсичністю для багатьох видів безхребетних, але і їх прямим або непрямим впливом на протікання процесів, що підтримують біологічну рівновагу водойми. Наприклад, детергенти небезпечні не тільки тим, що утворяться при їхньому гідролізі фосфати токсичні для безхребетних, а і тим, що вони стимулюють ріст мікроорганізмів, що утворюють ростові речовини, що у свою чергу стимулюють розмноження деяких груп організмів, що веде до евтрофікації водойм [7, 130].

Небезпека дії пестицидів визначається не тільки ступенем їхньої токсичності для тварин, але і гнітючим впливом на фотосинтез фітопланктону. Багато токсикантів небезпечні навіть у дуже малих кількостях, і при тривалій дії вони підривають відтворення безхребетних. У більшості випадків бактерії, гриби і водорості менш чуттєві до токсичних речовин, ніж безхребетні, при цьому різниця в ступені чутливості може досягати десятків тисяч разів.

Природні співтовариства багаточисленні, тому чутливість їх членів до того або іншого токсиканта різна. Якщо чуттєвим до отруйної речовини виявляється домінантний вид, то його зникнення або значне зменшення чисельності приведе до різкої зміни міжвидових відносин. Зникнення ж нечисленного виду не створить помітного впливу на структуру співтовариства, і воно збереже свою стабільність.

З метою охорони водойм від забруднень розроблені гранично допустимі концентрації (ГДК) речовин, що погіршують якість води. За ГДК приймається та максимальна концентрація речовини, при якій не порушуються такі показники, як процеси деструкції органічної речовини, органолептичні властивості води, життєдіяльність основних груп безхребетних (виживаність, ріст, розмноження, плідність і якість потомства). У число основних показників включений і вплив забруднення на якість промислових організмів – біологічна і господарська норма, розроблена Н.С. Строгановым у 1976 р. Таким чином, ПДК забезпечує схоронність нормального ходу біологічних процесів у водоймах. ПДК для різних забруднюючих речовин визначається на основі тривалих досвідів. Для цього серед організмів відбирають види, найбільш чуттєві до більшості забруднюючих речовин. Особливо велику роль здобувають фізіолого-біохімічні методи, яким властива висока здатність, що дозволяє.

Подібні статті

Цитокіни в центральній нервовій системі
Цитокіни - це численна група різних за місцем утворення, структурою та біологічною активністю білкових молекул, синтез яких індукується ендо- або екзогенними антигенами та які регулюють утворення, ріст, розвиток та функціонування різних кл ...

Фауна та біологія двостулкових молюсків ландшафтного заказника Згоранські озера
Актуальність дослідження. Двостулкові молюски є одними з багаточисельних звичайних компонентів прісноводної гідрофауни . Як правило, їх можна зустріти в старицях річок, ставках, тимчасових водоймах, але найчастіше -- в озерах. Ці гі ...