Гледичія звичайна

Повітряна граційність літньої крони надає садовим композиціям зачарованого вигляду та вишуканості, а восени спалахує соковитістю яскраво-жовтого листя, серед якого звисають та розгойдуються на вітрі бордово-коричневі завитки бобів. Рослина ідеальна і - поодиноких насаджень. Легко витримує обрізування і її можна використовувати для живої огорожі. Невибаглива до умов вирощування, збагачує грунт азотом, швидко росте — лише за 2 — 3 роки сіянець сягає росту дорослої людини. Посухостійка й відносно зимостійка. Інколи може підмерзнути до рівня ґрунтового покриву, але тут же відновлюється молодими паростками.

Саджанці гледичії не дуже колючі, але висаджувати їх треба в рукавицях. Дуже важливо ретельно, раз і назавжди визначити місце висаджування, тому що пізніше пересадити дерево практично неможливо. Періодично під деревом слід збирати колючки — їх не так багато.

Засаджувати можна безколючкову форму звичайної величини або, також неколючу, кущоподібну. Є форми звисаюча і компактна приземиста.

Насіння висівають навесні або восени. Інколи боби залишаються на дереві на зиму і стратифікацію проходять самостійно. Перед висіванням боби треба залити крутим окропом і залишити у воді до повного охолодження. Така процедура сприяє тому, що оболонка бобів стає м'якою і завдяки цьому схожість насіння підвищується. Боби можна зберігати 2—3 роки. Розмножувати різні форми можна шляхом щеплення на гледичію звичайну.

Велика частина представників роду (їх усього 12) випробувана у нас у культурі: Гледичія водяна (G.aquatia Marsh), Делавея (G.delavayi Franch.), каспійська (G. caspica Desf.), китайська (G.sinensis Lam.), великоколючкова (G.macracantha Desf), різнолиста (G.hetero-phylla Bge.), японська (G. japonica Miq.).

He випробуваними залишаються гірські китайські види. До речі, на батьківщині їх вважають доволі цінними лікарськими рослинами. Серед них гледичії австралійська (G. australis Hemsl.), звіряча (G. fera [Lour.] Merr.), розбивна (G. fontanesii Spach.) та лікарська (G. officinalis Hemsl.). Усі вони колючі, але дуже красиві й корисні.

Подібні статті

Участь мікроорганізмів в кругообігу азоту
Молекула азоту є однією із найінертніших. Д.Резерфорд, який вперше (1772) виділив азот з повітря, назвав його нежиттєвим тому, що він не підтримує ні дихання, ні горіння. Проте тепер усім відомо, що азот є необхідною складовою частиною нук ...

Біологія та екологія бактеріофагів
Надзвичайно важливим серед досягнень мікробіології останньої чверті XIX ст. є відкриття неклітинних форм життя — вірусів. Тоді багато вчених вважали, що бактерії є найменшими і найпростішими організмами, і що саме вони стоять на межі живої ...