Гледичія звичайна

Гледичія звичайна (Gleditsia triacanthos L.) належить до родини бобових і є складовою частиною аборигенних лісів центральної частини Північної Америки. Росте від західного Нью Йорка та Пенсильванії до південної Мінесоти та східного Канзасу, на південь північно-східного Техасу та північної Джорджії. Тут дерева сягають висоти 40, а деякі — 45 м з діаметром стовбура близько 1 м. Цю величезну живу споруду у вертикальному положенні утримує міцна коренева система, яка, в основному, розміщується у верхніх шарах ґрунту, займає величезну площу, що далеко виходить за проекцію крони. Крона рослини прозора, ажурна, тому не дає густої тіні, а лише розсіває сонячні промені. Довге (до 20 см), просто (чи складно-) парно-перисто-складне листя складається з невеликих, завдовжки 0,8 — 3,5 см, видовжено-ланцетних листочків, які попарно сидять на осях від 8 до 15 пар. Така будова листя надає дереву привабливості, ніжності, елегантності.

Непередбачене починається в момент, коли підійдеш до дерева впритул. Перший крок під крону — і відчуття того, що тебе хтось іззаду піймав за плечі. Це перше попередження. Необхідно зупинитися — ви потрапили в пастку і не смикайтеся, як муха, що заплуталася в павутині. Обережно звільніть свій одяг від колючки, довжина якої сягає 10 см. Уважно подивіться на стовбур дерева. На ньому знизу вгору, багаторазово переплітаючись і виростаючи одна з іншої, щільними пучками розмістилися величезні колючки. Це справжній засіб вбивства. Середня довжина колючок 30—40 см, а на дорослих деревах вони сягають 70 см. Для того, щоб ця зброя легко проникала в живу тканину, кінці кожної колючки дуже загострені та до блиску відполіровані. Спостерігаючи це незвичайне видовище, відчуваєш себе живою істотою, життя якої висить на волосині. Подивіться під ноги. На землі лежать сухі колючки, які легко можуть проткнути будь-яку підошву та поранити ступню.

Коли К. Лінней давав назву цьому виду "триколючкова" (дослівний переклад з латині), мабуть, він не бачив дорослого екземпляра, а описував рослину, дивлячись на невеличку гілочку.

Квітує гледичія звичайна наприкінці травня, у червні, прикрашаючи своє зелене вбрання невеликими, завдовжки 5—7 см китицями суцвіть яскраво забарвлених у яскраво-жовтий колір квіток, які приємно пахнуть, чим принаджують безліч бджіл. Пізніше на цьому місці виростуть плоскі боби з коричневим блискучим насінням всередині, ніби спеціально викладеним невідомим пакувальником паралельно одне до одного. Розміри плодів залежать від віку дерева. У молодих — завдовжки до 10 см і завширшки 3 см, з віком вони стають довшими, сягаючи інколи 50 см.

В процесі дозрівання поверхня робиться шкірястою, боби закручуються по спіралі і до початку осені набувають коричневого кольору та ідеального блиску.

Гледичія — знахідка як для тварин, так і для людини. її листя вміщує від 100 до 400 мг%, а м'ясисті стінки бобів — 278 мг% вітаміну С. Для порівняння можна нагадати, що загальноприйнятий еталон цього вітаміну — лимон вміщує всього 30— 40 мг%, тобто в 10 разів менше. Тепер зрозуміло, чому рослина використала такий серйозний спосіб свого захисту. Інакше, її просто б з`їли. Гледичія виділяє також велику кількість фітонцидів завдяки чому не хворіє сама та помітно оздоровляє навколишнє середовище. Сік і пароподібні фракції плодів містять антибіотичні речовини з бактерицидними властивостями. Завдяки солодкому присмаку плоди використовують для приготування напоїв, а боби — як сурогат кави. Деревина належить до групи важких, міцних, твердих, які слабо піддаються гниттю. Її вишукана дзеркально-штрихова на радіальних та лускато-штрихова на тангетальних розпилах текстура червоно-коричнева, має бронзовий відтінок, чудово шліфується та піддається лакуванню.

Перейти на сторінку: 1 2


Подібні статті

Комахи-запилювачі
Рослинні угруповання багаті квітковими рослинами, займають панівне становище в рослинному світі. Це значною мірою обумовлено особливостями їх будови та розмноження, а саме значною диференціацією клітин та видозмінами органів, редукцією гам ...

Біохімія трансгенної картоплі в умовах України
Підвищений “тиск” на організм людини ксенобіотичних сполук природного та штучного походження обумовлює необхідність поглибленого вивчення таких сполук, і в першу тих із них, котрі входять до складу найбільш поширених харчових продуктів, зо ...

Головне меню