Підтип хребетні (vertebrata)

Хребетні поєднують велике число вимерлих і нині живучих видів тварин з різноманітною формою тіла. Вони мають складно побудовані органи травлення, почуттів і подиху, кровоносною й нервовою системами. Тіло покрите шкірою, на якій часто утворяться рогові луски, пір'я або волосся. Кістяк утворений хрящовою або кістковою тканиною; у викопному стані зберігається тільки кісткова тканина.

Викопні залишки хребетних зустрічаються як у морських, так і в континентальних відкладеннях. На відміну від безхребетні скупчення кістяків хребетних зустрічаються вкрай рідко. У морських відкладеннях знаходять тільки одиничні кістяки або їхні фрагменти, у континентальних відкладеннях виявлений ряд великих скупчень кістяків на Північній Двіні, у Казахстані, у Монголії. Вивчення хребетних особливо важливо для визначення віку й розчленовування континентальних осадових порід.

Підтип хребетних ділиться на три надкласи: біґоси, риби й чотириногі.

Надклас біґоси (AGNATHA). До біґосів ставляться найбільш примітивні хребетні із хрящовим кістяком, що ведуть водний спосіб життя й риб, що нагадують. Їхньою відмінною рисою від всіх інших хребетних є відсутність щелеп. У наш час у морях живуть біґоси круглороті (міноги,), вони невідомі у викопному стані.

Древні вимерлі біґоси дуже різноманітні за формою й розмірами. У викопному стані від них збереглися залишки панцира, що покривали голову й передню частину тулуба. Цей панцир складався зі зрослих кісткових пластин і мав вигляд щита, тому біґосів часто називають щитковими. Вони були поширені в ордовику, силурі й девоні (особливо наприкінці силуру й початку девону), жили в прісноводних й солоних басейнах. Представники: рід телодус (Thelodus) з ордовика; рід цефаласпис (Cephalaspis) з раннього девону.

Надклас риби (PISCES). Риби - водні хребетні, що зберігають протягом всього життя зябра. Їхня кінцівки представлені парними й непарними плавцями, внутрішній кістяк хрящової або кістковий, тіло покрите лускою різної будови. З'явилися риби наприкінці силуру, у девоні вони швидко завоювали великі морські й прісноводні басейни, витиснувши з них біґосів. Тому девонський період часто називають «століттям риб».

Надклас риб поєднує чотири класи, всі вони були відомі вже в девонському періоді. Це клас пластиношкірих, клас хрящових риб, клас кісткових риб.

Кісткові риби - найбільш прогресивна група риб. Кісткові риби розділені на три підкласи: кистепері, двоякодихаючі, лучепері.

Кистепері риби - хижаки довгої до 3 м. Передніми парними плавцями, що мали м'ясиста підстава, від якого відходили шкірясті промені (звідси назва групи), кистепері риби могли опиратися на дно. Із цих плавців розвилися передні кінцівки перших наземних хребетних - стегоцефалів, відносних до земноводного. З'явившись на початку девону, кистепері були самими численними рибами в середньому й пізньому девоні. Представник: рід голоптихиус (Holoptychius) з девону. До наших днів зберігся єдиний рід латимерія (Latimeria), виявлений в 1938 р. у південно-східного узбережжя Африки. Ця древня риба являє собою живу копалину. У наш час піймано всього кілька екземплярів латимерій.

Двоякодихаючі риби сполучають зябровий подих з легеневим. Вони з'явилися в девоні, і дотепер живе всього 6 видів у Південній Африці, Австралії й Південній Америці в прісних водах в умовах сезонних посух. У викопному стані збереглися зубні пластини, фрагменти черепа й окремі луски. Знахідки двоякодихаючих важливі для палеогеографії, вони свідчать про посушливий і жаркий клімат. Поширення: девон - нині. Представник: рід диптерус (Dipterus) із середнього девону.

Лучепері - процвітаюча група риб. До них ставляться сучасні й викопні морські й прісноводні риби, що мають плавці на довгих хрящових або кісткових променях (звідси їхня назва). Лучепері з'явилися в ранньому девоні, сталі панувати із крейдового періоду й широко поширені в наш час. Представник: рід палеонискум (Palaeoniscurn) з пізній пермі.


Подібні статті

Золотий перетин і пропорції людини
У природі існує багато явищ які важко пояснити, одне с таких явищ це те що все в всесвіті та на нашій планеті підпорядковується золотому перетину. Всі явища природи, рослини тварини, люди, та створені людьми архітектурні, живописні, та ін ...

Біологія Х-вірусу картоплі
Віруси не можуть самостійно поширюватись у природі. Допомагають їм у цьому насамперед комахи-переносники (віроформні комахи). Фітопатогенні віруси найчастіше переносять попелиці, трипси, цикади, кліщі й деякі листогризучі комахи. Наприклад ...

Головне меню