Клас птахів (Aves)

Птахи є в цей час самим численним класом наземних хребетних. Вони відбулися від примітивних тріасових плазуючих - архозаврів - і по загальному рівню розвитку стають набагато вище плазуючих.

У викопному стані птаха зустрічаються дуже рідко, тому що їх тендітної порожньої кістки швидко руйнуються. Пізнєюрський первоптах археоптерикс (Archaeopterix) по своїй будові займає перехідне положення між плазуючими й сучасними птахами. Археоптерикси мали крила й пір'я, але щелепи їх ще були із зубами, на кінці крил - три пальці з пазурами, а довгий хвіст складався з великої кількості хребців. Археоптерикси погано літали, вони, імовірно, могли лише планувати за допомогою крил. http://www.veleslip.ru/ решетки на окна с фото сварные и кованные оконные решетки.

Клас ссавці (Mammalia). Ссавці - вищий клас хребетних, самі зроблені тварини. Всі системи й органи ссавців набагато більше диференційовані, чим у розглянутих раніше класів хребетних. Живородіння, вигодовування дитинчат молоком, теплокровність і постійна температура тіла дозволяють їм жити й розмножуватися в найрізноманітніших умовах. Високого розвитку досягли центральна нервова система, органи почуттів, травна й дихальна системи.

Будучи найбільш високоорганізованими тваринами, ссавці, з'явившись наприкінці тріасу, до кінця мезозою витиснули плазуючих і панували вже з початку кайнозою. Їхні залишки широко використовуються для визначення віку континентальних кайнозойських відкладень.

При вивченні викопних ссавців найбільша увага приділяється будові зубів, черепа й кінцівок, які добре зберігаються у викопному стані.

Серед ссавців виділено 4 підкласи: архаїчні, першозвірі, сумчасті й вищі ссавці.

Архаїчні жили протягом мезозойської ери. Вони мали невеликі розміри, їхній вигляд важко відновити, тому що збереглися лише окремі зуби й щелепи.

Первозвірі, або клоакові, у викопному стані зустрічаються дуже рідко. До них належать сучасні качкодзьоб і єхидний, що живуть в Австралії. У будові клоакових збереглося багато ознак, загальних із плазунами. З'явилися вони в Мезозої.

Сумчасті, або нижчі, звірі живуть в Австралії й у меншій кількості в Південній і Північній Америці: кенгуру, сумчасті білки, куниці, опосум і ін. Вони значно примітивніше організовані, чим вищі ссавці. У викопному стані сумчасті відомі починаючи з відкладень. Вищі ссавці, або плацентарні, найбільше широко представлені як серед сучасних, так і копалин ссавців. З початку палеогенового періоду вони займають пануюче положення у тваринному світі.

Серед вищих ссавців багато загонів, нижче дана коротка характеристика самих основних.

Загін хижих з'явився на початку палеогену, їхні залишки часто зустрічаються у викопному стані. Серед хижих виділяються древні хижі, що жили в палеогені й початку неогену, і нові хижі, що з'явилися в палеогені й широко розповсюджені в наш час. Представник: рід махайрод (Machairodus) –шаблезубий тигр, що жив у неогені.

Група копитних ссавців містить численних викопних і сучасних представників. Серед них виділені непарнопалі (коні, носороги, тапіри й ін.) і парнопалі (свині, верблюди, жирафи, олені, й ін.). З непарнопалих найбільше добре вивчені коні й носороги, вони з'явилися в середині палеогенового періоду. У процесі швидкої еволюції змінювалися їхні кінцівки й зуби. Представники: рід гиппаріон (Hipparion) з неогену; рід індрикотерій (Indricotherium), що жив наприкінці палеогену й на початку неогену.

Загін хоботних добре вивчений. Їхні перші представники з'явилися в середині палеогенового періоду й ще не мали хобота. У неогені жили мастодонти, від яких відбулися слони. У процесі еволюції в хоботних, як і в копитних, сильно змінювалася будова зубів, по яких довідаються різних представників хоботних. Представники: рід мастодонт (Mastodon) з неогену; рід мамонт (Mammuthus) із четвертинного періоду.

Загін приматів відомий з початку палеогену. До нього ставляться напівмавпи, мавпи й людина. Напівмавпи з'явилися на початку палеогену, мавпи - наприкінці палеогену. Люди відомі з початку четвертинного періоду, вони діляться на найдавніші (архантропів), древніх (палеоантропів) і нових (неоантропів). Безпосередні предки людей невідомі. Однієї з найдавніших перехідних форм від людиноподібних мавп до доісторичної людини були австралопітеки.


Подібні статті

Учення В.І. Вернадського про ноосферу
Ноосфера ("мисляча оболонка", сфера розуму) – вища стадія розвитку біосфери. Це сфера взаємодії природи і суспільства, в межах якої розумна людська діяльність стає головним, визначаючим чинником розвитку. Чому виникло поняття & ...

Генетичні особливості мікроорганізмів
Надзвичайно важливим серед досягнень мікробіології останньої чверті XIX ст. є відкриття неклітинних форм життя — вірусів. Тоді багато вчених вважали, що бактерії є найменшими і найпростішими організмами, і що саме вони стоять на межі живої ...

Головне меню