Клімат та погодні умови
Попелиці і кліщі, як і інші летючі комахи, є одними з важливих факторів, що визначають дальність розповсюдження віруса від джерела. Так, за один день попелиці відносяться вітром на десятки і навіть сотні кілометрів.
Грунт є також одним із джерел інфікування рослин вірусами. Потрапляючи в грунт, віруси здатні інфікувати нові рослини. Існує три групи вірусів, що передаються через грунт:
1. віруси, що передаються грибами;
2. віруси, що передаються нематодами;
3. віруси, переносник яких невідомий.
Крім вірусів, що переносяться або нематодами з родів Longidorus, Xiphinema і Trichodorus, або зооспорами ґрунтових грибів з родів Polymixa і Olpidium, існує група ґрунтових вірусів, представники якої "вільними" вібріонами зустрічаються в грунті і воді та можуть переходити без допомоги переносників від хворих до здорових рослин (non-vectored viruses), хоча деякі з них можуть переноситися нематодами або грибами.
Незважаючи на свою різноманітність, грунтові віруси мають ряд спільних ознак (за винятком ВОМ):
- не розповсюджуються літаючими переносниками;
- накопчуються в рослинах-господарях у високих концентраціях і виділяються через корені інфікованих рослин в грунт;
- надзвичайно стійкі поза живою клітиною;
- можуть інфікувати здорові рослини через корені без допомоги переносників;
- мають, як правило, широке коло рослин-господарів;
- більшість з них мають простий однокомпонентний геном;
- деякі з них можуть розповсюджуватись за допомогою безпосереднього контакту.
В грунт віруси рослин можуть потрапити як прямим (з листових, стеблових і кореневих залишків уражених рослин, та при віддачі вірусів коренями інфікованих рослин), так і непрямим шляхом (вірусовмісні екскременти та вимивання вірусів з контамінованих ґрунтів дощовими водами). Так, вірус огіркової мозаїки може проходити через травний канал людини або тварин, а потім зі стічними водами потрапляти в грунт і вражати рослини.
Джерелами контамінації "вільних" від вірусів ґрунтів або інших субстратів може бути, ймовірно, невелика кількість рослин, що постійно виділяють через корені вірус в навколишнє середовище. Деякі віруси настільки призвичилися до цього способу розповсюдження, що інфікують тільки кореневу систему рослин-господарів або окремі частини їх надземних органів. Діагностика в такому випадку ускладнена, і можна припустити, що віруси цієї групи розповсюджені більш широко, ніж думали до останнього часу.
На даний період в літературі описані 11 вірусів, у яких встановлена віддача вірусів через корені і 11 вірусів, у яких показана інфекція рослин через корені без переносників.
Численні віруси рослин містяться в ґрунті і в поверхневій воді, особливо в сільськогосподарських областях. Ступінь адсорбції і тривалість періоду, на протязі якого інфекційність зберігається і який може тривати тижні, а іноді і місяці, залежить від захисту вірусу і факторів зовнішнього середовища. Серед останніх це тип ґрунту, рівень вологості, рН, температура, вміст органічних субстанцій і звичайно зв'язана з цим біологічна активність середовища. Багато вірусів стабільні і здатні інфікувати рослини без допомоги векторів, а саме нематод та розповсюджених в ґрунті зооспор грибів. Передача вірусу з ґрунту та води ймовірно можлива через непошкоджені корені рослин. Віруси, які є в струмках, можуть переноситись на великі відстані. Іноді нові віруси, не знайдені у рослинах-господарях, були ізольовані з води та ґрунту.
Подібні статті
Клас Двостулкові молюски
Тваринний світ досить різноманітний.
Тварини, а особливо безхребетні, зустрічаються майже у всіх біосферних
оболонках.
В даний час посилено освоювання
різних екосистем, значна частина досліджень припадає на водні екосистеми. Світ
безхр ...
Цитокіни в центральній нервовій системі
Цитокіни - це численна група різних за місцем утворення,
структурою та біологічною активністю білкових молекул, синтез яких індукується
ендо- або екзогенними антигенами та які регулюють утворення, ріст, розвиток та
функціонування різних кл ...