Біологічні особливості збудника мілдью винограду

Збудника мілдью винограду Plasmoparaviticola має наступне систематичне положення:

Царство Гриби Mycota;

Відділ Справжні гриби Eumycota;

Клас Ооміцети Oomycetes;

Порядок ПероноспоровіPeronosporales;

Родина ПероноспоровіPeronosporaceae ;

Рід ПлазмопараPlasmopara [10,22].

Царство Mycota або Fungi (в царстві організмів з сформувавшимся ядром - Eucariota), що займає проміжне положення між царствами рослин і тварин: гриби мають схожий з рослинами тип поглинання поживних речовин, росту, але, як і у тварин, в оболонці клітин грибів присутній хітин, немає хлорофілу, в обміні речовин утворюється сечовина і запасний продукт глікоген.

Клас Ооміцети (Oomycetes) відноситься до вищих грибів, які мають добре розвинутий, розгалужений, але не септований міцелій. Характерна особливість класу - статевий процес, що проходить по типу оогамії та в результаті якого утворюються спори спокою - ооспори, вони ж і зимують.

У представників порядку Пероноспорові (Peronosporales) вегетативне тіло ендо- та екзофітний міцелій без гаусторію. Безстатеве розмноження надане зооспорангіями з зооспорами на зооспорангієносцях.

До родини Пероноспорові (Peronosporaceae) відносяться облігатні паразити, що визивають у рослин хвороби, під назвою несправжні борошнисті роси. Вегетативне тіло - міжклітинний міцелій з куле видними та ниткоподібними гаусторіями. Статевий процес оогамія з утворенням ооспор, які зимують в рослинних рештках.

Збудник мілдью винограду Plasmoparaviticola відноситься до роду Плазмопара (Plasmopara). У грибів цього роду спороносці розгалужені, гілочки спороносців відходять під прямим кутом. Спороносці на кінці мають хрестоподібні розгалуження [10,22]. Цикл розвитку Plasmoparaviticola. Зимують ооспори в обпалому листі та грунті, які навесні проростають. Ооспори округлі, з чотиришаровою оболонкою, 25-35 мкм у діаметрі. Для проростання ооспор необхідно тривале (не менше 2-3 днів) їх набухання за температури на поверхні грунту не менше 11°С та дощу, який промочегрунт на 5-10 см. Так як, при осінній культивації можуть бути винесені уже спори, що набухли, знаходячись у вологому грунті, куди вони були заорані при весняній оранці міжрядь. Такі ооспори при випаданні дощу можуть проростати відразу. Проростаючи, ооспори розвивають по одному зооспорангію 35-55*25-27 мкм, кожен із яких утворює потому до 40-64 рухливих, з двома джгутиками зооспор 6-8*4-6 мкм. Зооспорангії, відриваючись від ростка грибниці, здатні переноситися повітряними течіями на доволі далекі відстані. Осідаючи на поверхні листя винограду, що змочені дощем чи росою, зооспорангії розтріскуються і звільняють зооспори, що в них знаходилися. Після близько півгодинного руху в краплі води зооспори втрачають рухливість, приймають округлу форму, вкриваються оболонкою, розвивають росткову трубку та проникають нею до продихів. Тут вона розвивається, утворюючи бульби (везикули). Гіфи, що розростаються з цих бульб, пронизують міжклітинники та направляють присоски (гаустогрії) в клітини рослини. Через три дні після проникнення гаусторіїв до клітини стає помітний вторинний ріст міцелію. Маленькі розгалуження гіф проростають через продихи і утворюють пучки зооспорангієносців, закінчуючи цикл розвитку. На кожному зооспорангієносці утворюється декілька зооспорангій, із яких звільняються зооспори, визиваючи повторні зараження. Це прихований, інкубаційний, період розвитку хвороби, який триває від чотирьох днів при середньодобовій температурі 21-25°С до 12- 13 днів (при 12-14°С). Після проходження інкубаційного періоду на уражених листках утворюється крупні, жовті, маслянисті плями. Наліт спороношення виходить на поверхню ураженого листка чи ягоди теж лише через продихи. Під час дощу чи в краплях роси зооспорангії утворюють зооспори (кожен зооспорангій в даному випадку утворює зазвичай 8 зооспор), які здійснюють зараження таке ж, як і первинне.

Перейти на сторінку: 1 2


Подібні статті

Родина Rosaceae у флорі Бистрицької улоговини (Прикарпаття) та перспективи їх використання
Актуальність роботи. На сьогоднішній день надзвичайно важливим завданням постає збереження та вивчення біологічної різноманітності на нашій планеті. Проблема збереження біологічної різноманітності як одного із стратегічних завдань людства висвітлен ...

Структурно-функціональні особливості легень у людини на етапах онтогенезу
Актуальність роботи полягає в тому, що ми, спираючись на порівняльний та еволюційний підхід до питання будови та функції органів дихальної системи (і особливо легень), прагнули дати максимально чіткі вікові характеристики будови і функції ...

Головне меню