Антропогеоценоз - елементарний осередок господарсько-культурного типу

Якщо господарсько-культурний тип не являє собою системи, може бути, він є безструктурним, аморфним цілим? Подальший виклад націлений на те, щоб показати, що це не так, що усередині господарсько-культурного типу виділяються якісь елементарні автономні одиниці (комірки), але вони не утворять складно побудованої ієрархії й поєднуються в той або інший тип по подібності. Інакше кажучи, господарсько-культурний тип не є сукупністю цих елементарних одиниць, тобто системою, а являє собою безліч, суму цих одиниць, кожна з яких зберігає значну автономію від інших. Одиниць цих може бути більше або менше - це впливає лише на розмірні, але не на якісні характеристики господарсько-культурного типу.

Дослідження останніх двох-трьох десятиліть показали всю складність популяційної структури людства. Популяції різняться по величині, тісноті родинних відносин між членами однієї популяції, характеру її взаємин з іншими популяціями; одні популяції відділені від інших шлюбним бар'єром. Іншими словами, шлюби усередині таких груп полягають частіше, ніж між людьми, що входять у різні групи. Якщо така ситуація зберігається протягом декількох поколінь, група здобуває певну генетичну однаковість, стає однорідною. Популяційна історія людства, мабуть, не менш складна, чим етнічна, і ми перебуваємо на самому початку її вивчення.

Найчастіше популяції бувають представлені окремими селищами або групами селищ. При наявності ендогамії це саме собою очевидно. Наприклад, на Памірі або в Дагестані кожне селище ендогамне, тобто являє собою автономну одиницю популяційної структури, усередині якої тільки й полягають шлюби. Окремі випадки відступу від самої строгої ендогамії не міняють суть справи: селище (або група селищ) навіть при окремих відступах від ендогамії залишається популяцією. Однак навіть там, де не настільки чітко зберігається певна популяційна структура, де немає істотних передумов до її утворення у вигляді ендогамії (або інших соціальних інститутів) і де немає непрохідних географічних бар'єрів, всі жителі селища (або групи близьких родичів) найчастіше утворять популяцію. Адже шлюби усередині селищ або між представниками найближчих селищ становлять більше 80% навіть на території Східно-Європейської рівнини в цей час, а в минулому цей відсоток був ще вище.

Жителі одного селища або групи розташованих рядом селищ не тільки вже сформована (або потенційна) популяція, але й господарський колектив, зв'язаний загальним комплексом трудових операцій, сезонністю роботи й т.д. Цей господарський колектив (залежно від числа своїх працездатних членів і характеру господарства) займає певну територію й робить на неї постійний перетворюючий вплив. Відомість лісів при подсечном землеробстві, зміна ґрунтів і гідрологічного режиму при поливному землеробстві, потрава лугів і степів при скотарстві, осушення боліт, освоєння цілинних земель - от далеко не повний перелік того, якої шляхом поступово виникають культурні ландшафти, вивчення яких становить зараз важливу главу у фізичній географії.

Такий симбіоз між господарським колективом і освоєної їм територією (або, говорячи інакше, колектив у сполученні з експлуатованої їм територією) на ранніх етапах людської історії можна назвати антропогеоценозом. Представляється досить імовірним, що саме антропогеоценози і є тими елементарними комірками, з яких складаються господарсько-культурні типи. Справді, господарський колектив у первісному суспільстві не зв'язаний, як правило, у своїй виробничій діяльності з іншими колективами; чисельність і продуктивність праці в кожному колективі створюють особливий ступінь впливу на середовище, вплив же це обмежується географічними рамками експлуатованої території.

У наявності, отже, структурний комплекс взаємозалежних між собою явищ, автономний від інших таких же комплексів і в той же час подібний з ними по характері взаємин господарських і природних факторів. Схожі по характері господарської діяльності антропогеоценози утворять господарсько-культурний тип. Якщо ми говоримо про господарсько-культурний тип мисливців на морського звіра, то прикладами окремих антропогеоценозів можна вважати жителів окремих стійбищ укупі з експлуатованими ними територіями; у середньовічній Монголії антропогеоценози утворювалися окремими племінними групами в сукупності з кочовими вгіддями й т.д.

Подібні статті

Зимові скупчення сороки в Любечі
Біологія та чисельність зимуючих птахів залишається недостатньо вивченою не лише в Україні, але й у більшості європейських країн. Це зумовлене труднощами проведення польових досліджень у цей період, відсутністю уніфікованих методик, а тако ...

Вікові особливості нервової функції
Вікова періодизація є умовним поділом цілісного життєвого циклу на вікові періоди, що вимірюються роками. Відомо, що розвиток дитини відбувається за кілька періодів, які послідовно змінюють один одного. Цей процес є обов'язковим і передбач ...