Антропогеоценоз - елементарний осередок господарсько-культурного типу

Якщо господарсько-культурний тип не являє собою системи, може бути, він є безструктурним, аморфним цілим? Подальший виклад націлений на те, щоб показати, що це не так, що усередині господарсько-культурного типу виділяються якісь елементарні автономні одиниці (комірки), але вони не утворять складно побудованої ієрархії й поєднуються в той або інший тип по подібності. Інакше кажучи, господарсько-культурний тип не є сукупністю цих елементарних одиниць, тобто системою, а являє собою безліч, суму цих одиниць, кожна з яких зберігає значну автономію від інших. Одиниць цих може бути більше або менше - це впливає лише на розмірні, але не на якісні характеристики господарсько-культурного типу.

Дослідження останніх двох-трьох десятиліть показали всю складність популяційної структури людства. Популяції різняться по величині, тісноті родинних відносин між членами однієї популяції, характеру її взаємин з іншими популяціями; одні популяції відділені від інших шлюбним бар'єром. Іншими словами, шлюби усередині таких груп полягають частіше, ніж між людьми, що входять у різні групи. Якщо така ситуація зберігається протягом декількох поколінь, група здобуває певну генетичну однаковість, стає однорідною. Популяційна історія людства, мабуть, не менш складна, чим етнічна, і ми перебуваємо на самому початку її вивчення.

Найчастіше популяції бувають представлені окремими селищами або групами селищ. При наявності ендогамії це саме собою очевидно. Наприклад, на Памірі або в Дагестані кожне селище ендогамне, тобто являє собою автономну одиницю популяційної структури, усередині якої тільки й полягають шлюби. Окремі випадки відступу від самої строгої ендогамії не міняють суть справи: селище (або група селищ) навіть при окремих відступах від ендогамії залишається популяцією. Однак навіть там, де не настільки чітко зберігається певна популяційна структура, де немає істотних передумов до її утворення у вигляді ендогамії (або інших соціальних інститутів) і де немає непрохідних географічних бар'єрів, всі жителі селища (або групи близьких родичів) найчастіше утворять популяцію. Адже шлюби усередині селищ або між представниками найближчих селищ становлять більше 80% навіть на території Східно-Європейської рівнини в цей час, а в минулому цей відсоток був ще вище.

Жителі одного селища або групи розташованих рядом селищ не тільки вже сформована (або потенційна) популяція, але й господарський колектив, зв'язаний загальним комплексом трудових операцій, сезонністю роботи й т.д. Цей господарський колектив (залежно від числа своїх працездатних членів і характеру господарства) займає певну територію й робить на неї постійний перетворюючий вплив. Відомість лісів при подсечном землеробстві, зміна ґрунтів і гідрологічного режиму при поливному землеробстві, потрава лугів і степів при скотарстві, осушення боліт, освоєння цілинних земель - от далеко не повний перелік того, якої шляхом поступово виникають культурні ландшафти, вивчення яких становить зараз важливу главу у фізичній географії.

Такий симбіоз між господарським колективом і освоєної їм територією (або, говорячи інакше, колектив у сполученні з експлуатованої їм територією) на ранніх етапах людської історії можна назвати антропогеоценозом. Представляється досить імовірним, що саме антропогеоценози і є тими елементарними комірками, з яких складаються господарсько-культурні типи. Справді, господарський колектив у первісному суспільстві не зв'язаний, як правило, у своїй виробничій діяльності з іншими колективами; чисельність і продуктивність праці в кожному колективі створюють особливий ступінь впливу на середовище, вплив же це обмежується географічними рамками експлуатованої території.

У наявності, отже, структурний комплекс взаємозалежних між собою явищ, автономний від інших таких же комплексів і в той же час подібний з ними по характері взаємин господарських і природних факторів. Схожі по характері господарської діяльності антропогеоценози утворять господарсько-культурний тип. Якщо ми говоримо про господарсько-культурний тип мисливців на морського звіра, то прикладами окремих антропогеоценозів можна вважати жителів окремих стійбищ укупі з експлуатованими ними територіями; у середньовічній Монголії антропогеоценози утворювалися окремими племінними групами в сукупності з кочовими вгіддями й т.д.

Подібні статті

Кісткові риби
Кісткові риби - найбільший клас хребетних тварин, що нараховує близько 20000 видів. Найдавніші представники цього класу походять від хрящових риб в кінці силуру. В даний час 99% класу належать до так званих костистих риб, які вперше з'явил ...

Родина Rosaceae у флорі Бистрицької улоговини (Прикарпаття) та перспективи їх використання
Актуальність роботи. На сьогоднішній день надзвичайно важливим завданням постає збереження та вивчення біологічної різноманітності на нашій планеті. Проблема збереження біологічної різноманітності як одного із стратегічних завдань людства висвітлен ...