Людина біологія й соціологічні проблеми

Ідея про людину як вінець усього живого, що сприймалося спочатку як вираження людської гордині, як зухвале зазіхання на не приналежне місце, давно стала тривіальної. Люди так звикли до своїх дійсно неабияких діянь, що перестали дивуватися, що заслуговує подиву, і забули про своє недавнє минуле: рудиментарній психіці, волосатому тілі, неспритних руках, що стискали сучкуватий ціпок, страху перед хижаками й грізними явищами природи. Зараз це недавнє минуле здається нереальним сном, що не може збентежити безмежну віру в людську велич. Але люди, ставши людьми, не перестали бути тваринами й несуть у своїй тілесній організації спадщина своєї давньої давнини, а з ним і пережитки керуючих їм біологічних законів.

За останні два-три десятиліття в літературу усе ширше вторгається термін "біологія людини". Це комплексна галузь біології, що займається такими проблемами, як диференціація людського виду залежно від природного й соціального середовища, динаміка фізичного типу людини в часі, пристосовність людських груп до різних природних умов, стійкість їх до різних захворювань. Таким чином, біологія людини - найбільш загальна й проблемна із всіх дисциплін, що займаються фізичною природою людини, наука, що вирішує самі кардинальні питання формування й біологічної історії людського виду.

У принципі, пояснення цих кардинальних проблем терміном "біологія людини" неправомірно. Біологія людини в цілому - і ембріональний розвиток людини в процесі росту, і нормальна анатомія й фізіологія, і, нарешті, всі проблеми патології людського виду, - одним словом, це не наука, а комплекс наук, мало зв'язаних між собою.

У великому переліку наук, що підходять під рубрику біології людини, не була названа антропологія - наука про природну історію людства, підрозділі його на раси й конституціональні типи, про біологічні основи цивілізації. У книгах по біології людини розглядається й зважується на матеріалах самих різних дисциплін те, що завжди було в центрі уваги антропологів. Тому біологія людини у вузькому змісті слова - та ж антропологія, що виникла ще на рубежі XVII-XVIII ст., але що сформувалася як окрема наукова дисципліна зі своїми методами лише в середині минулого сторіччя, і немає підстав не називати як і раніше антропологією те коло питань, що трактується як біологія людини у вузькому значенні цього терміна.

Однак заклик зберегти стару назву зовсім не означає, що воно не наповнилося за останні роки новим змістом і що для спроб його заміни не було аргументів. Вивчення спадкування багатьох ознак, відкриття дивного різноманіття людства по поліморфних системах груп крові й білків сироватки, проникнення в антропологію поняття популяції - порівняно невеликої групи зв'язаних кревним спорідненням людей як первинного осередку расо, а часто й пізнання динаміки багатьох особливостей людського організму в часі - все це серйозно перешикувало антропологію, перетворило її з науки тільки описової частково й у пояснюючу, що привело до зміни її морфологічної тематики й підняло на той рівень, на якому перебувають зараз всі або майже всі біологічні дисципліни.

Будь-яка особливість людського організму досліджується в антропології в першу чергу не сама по собі, а у всіх аспектах своєї мінливості, і, головне, у своїй географічній мінливості. Одне з найпоширеніших визначень антропології саме й фіксує це: антропологія є наука, що вивчає варіації людського виду в просторі й у часі.

Перейти на сторінку: 1 2 3 4 5 6


Подібні статті

Інсулін
Основною ознакою будови залоз внутрішньої секреції є відсутність вивідних проток, тому їхні секрети виділяються безпосередньо у кров або лімфу, що їх омиває. Кількість цих секретів невелика, називаються вони гормонами (від грецького слова, ...

Гриби-двійники
Часто отрутні гриби бувають схожі на широко розповсюджені їстівні гриби, і недосвідчений грибник може їх легко поплутати. В одних випадках ця подібність задоволена поверхово, а в інших настільки сильно, що при визначенні грибів помилитися ...

Головне меню