Класифікація ферментів
Комісія по ферментам у 1961 році розробила засновану на класифікації систему присвоєння кодових чисел (шифрів) індивідуальним ферментам. Шифр кожного ферменту складається з чотирьох чисел і створюється за наступним принципом.
§ Перше число вказує до якого з шести головних класів належить даний фермент:
1. КФ 1: Оксидоредуктази — ферменти, що каталізують окислення або відновлення. Приклад: каталаза, алкогольдегідрогеназа
2. КФ 2: Трансферази — ферменти, що каталізують перенесення хімічних груп з однієї молекули субстрата на іншу. Серед трансфераз особливо виділяють кінази, що переносять фосфатну групу, як правило, з молекули АТФ.
3. КФ 3: Гідролази — ферменти, що каталізують гідроліз хімічних зв'язків. Приклад: естерази, пепсин, трипсин, амілаза, ліпопротеїнліпаза
4. КФ 4: Ліази — ферменти, що каталізують розрив хімічних зв'язків без гідролізу з утворенням подвійного зв'язку в одному з продуктів.
5. КФ 5: Ізомерази — ферменти, що каталізують структурні або геометричні зміни в молекулі субстрата.
6. КФ 6: Лігази — ферменти, що каталізують утворення хімічних зв'язків між субстратами за рахунок гідролізу АТФ. Приклад: ДНК-полімераза
§ Друге число означає підклас. У оксидоредуктаз воно вказує природу тієї групи в молекулі донора, яка піддається окисленню; у трансфераз – природу групи, що транспортується; у гідролаз – тип зв’язків, що гідролізуються; у ліаз – тип зв’язків, що підлягають розриву; у ізомераз – тип реакції ізомеризації, що каталізується; у лігаз – тип утвореного зв’язку.
§ Третє число означає підпідклас.
§ Четверте число вказує порядковий номер ферменту в даному підпідкласі.
Зазвичай ферменти іменують за типом реакції, яку він каталізує, додаючи суфікс -аза до назви субстрату (наприклад лактаза — фермент, що бере участь в перетворенні лактози). Таким чином, у різних ферментів, що виконують одну функцію, буде однакова назва. Такі ферменти розрізняють по інших властивостях, наприклад, по оптимальному pH (лужна фосфатаза) або локалізації в клітині (мембранна АТФ-аза).
Оксидоредуктази
— клас ферментів, що каталізують реакції окислення, тобто перенесення електронів з однієї молекули (відновника, донора електронів) на іншу (окислювач, акцептор електронів).
Реакції, що каталізуються оксидоредуктазами, виглядають так:
A- + B → A + B-
Тут A
— відновник (донор електронів), а B
— окислювач (акцептор електронів)
У біохімічних перетвореннях окислительно-відновні реакції іноді виглядають складнішими. Наприклад, одна з реакцій гліколізу:
Pн + гліцеральдегид-3-фосфат + НАД+ → НАД · H + H+ + 1,3-діфосфогліцерат
Тут окислювачем виступає НАД+, а гліцеральдегид-3-фосфат є відновником.
Систематичні назви ферментів класу утворюються по схемі «донор:акцептор + оксидоредуктаза». Проте широко використовуються й інші схеми іменування. Коли можливо, ферменти називають у вигляді «донор + дегідрогеназа», наприклад гліцеральдегид-3-фосфатдегідрогеназа, для другої реакції вище. Іноді назва записується як «акцептор + редуктаза», наприклад НАД+-редуктаза. У окремому випадку, коли окислювачем є кисень, назва може бути у вигляді «донор + оксидаза». Згідно з міжнародною класифікацією ферментів, оксидоредуктази відносяться до 1 класу
ферментів, в межах якого виділяють 22 підкласи:
· КФ 1.1 — ферменти, що взаємодіють з CH—OH—групою донорів;
· КФ 1.2 — ферменти, що взаємодіють з альдегідною або оксо-групою донорів;
· КФ 1.3 — ферменти, що взаємодіють з CH—CH—групою донорів;
· КФ 1.4 — ферменти, що взаємодіють з CH—NH2 групою донорів;
· КФ 1.5 — ферменти, що взаємодіють з CH—NH групою донорів;
· КФ 1.6 — ферменти, що взаємодіють з НАД · H або НАДФ · H;
· КФ 1.7 — ферменти, що взаємодіють з іншими азотовмісними сполуками в якості донорів;
· КФ 1.8 — ферменти, що взаємодіють з сірковмісною групою донорів;
Подібні статті
Зимостійкість і морозостійкість деяких сортів озимої пшениці в Притисянській низовині
В успішному розвитку
зернового господарства велике значення має отримання високих і стійких урожаїв
озимої пшениці, яка займає значну вагу в зерновому балансі країни.
При використанні
агротехніки і внесенні добрив озима пшениця зимості ...
Фауна гризунів Куликівського району
Тваринний світ — одна з основних складових частин природного середовища і
природних багатств нашої Батьківщини.
Гризуни, становлять велику й різноманітну групу серед тваринного світу
нашої країни. Вони живуть скрізь, де є для них їжа та ...