Лікарські рослини родини айстрових

Полин гіркий відомий як фарбувальна і дубильна рослина дає темно-синю, темно-зелену, блідо-жовту і лимонну фарби (залежно від протрав). Як інсектицид відвар полину (1 кг пров’яленої трави на 10 л води використовують для боротьби з листогризучими гусеницями.

Полин звичайний у народній медицині застосовують як болезаспокійливий і кровоочисний засіб, а корені його - при епілепсії і коліках. Траву полину звичайного інколи використовують як приправу до м’ясних страв.

Збирання, переробка та зберігання

: Збирають нездерев’янілі верхівки стебел на початку цвітіння, зрізуючи їх серпами або ножами. Листки збирають до цвітіння, зриваючи їх без черешків. Сушать у затінку, на горищах і в добре провітрюваних приміщеннях, розкладаючи тонким шаром на папері або тканині. Можна сушити в сушарках при температурі 50-б0° С. Сировину пакують у тюки вагою 50, 75, 400 кг і зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях, окремо від інших лікарських рослин, які можуть набути запаху полину. Строк зберігання два роки.

Ехінаце́я

(Echinacea) – рід багаторічних трав'янистих рослин родини айстрових (Asteraceae). Стебло пряме, до 150 см. заввишки. Листки прості, овальні або лінійно-ланцетні, по краю – зарубчасто-зубчасті, нижні – довгочерешкові, верхні – майже сидячі. Квітки розміщені на кінцях стебел неоднаково: крайові – довгоязичкові, неплідні, пурпурові, темно-червоні або жовті; серединні – трубчасті, двостатеві. Цвіте у липні – жовтні. Плід – сім'янка.

Ехінацею пурпурову вирощують як цінну кормову культуру, багату білками, а також як декоративну і лікарську рослину. Батьківщина цієї цілющої рослини — Північна Америка.

Для лікарських потреб використовують заготовляють коріння восени, а суцвіття (кошики) збирають під час цвітіння.

Коріння ехінацеї містить глікозиди (ехінокозид), бетаїн, органічні кислоти, ефірну олію, мінеральні речовини (K, Mg, Fe, Al, Se), вітаміни. Галенові препарати стимулюють Т-систему імунітету. Підвищують першу фазу захисту, тобто стимулюють неспецифічний імунітет і фагоцитоз, діяльність макрофагів та нейтрофілів, посилюють бактерицидну активність клітин. Пізніше включається специфічний імунний захист, підвищується кількість Т-лімфоцитів та продукція цитокінів. Препарати ехінацеї мають противірусну дію, пригнічують активність гіалуронідази, яку продукують мікроорганізми та віруси (мікроорганізми і продукти їх діяльності руйнують мембрани клітин організму людини).

Клінічні дослідження показують, що препарати ехінацеї позитивн діють при лімфолейкозі, що може мати перспективу протипухлинному захисті.

Галенові препарати ехінацеї мають стимулюючу дію на центральну нервову систему, посилюють сексуальну потенцію, сприяють загоюванню ран, підвищують захисні сили організму (імунітет). Застосовують при запальних процесах внутрішніх органів, виснаженнях організму, інфекційних захворюваннях, статевій слабкості у чоловіків (імпотенції), при виразках, опіках.

Вирощування рослини

.

Ехінацея – рослина невибаглива, її висівають навесні, влітку, під зиму. Весняний період сівби — березень-квітень, літній червень — липень, осінній — жовтень-листопад. Якщо рослину вирощувати розсадним способом, висадивши в ґрунт ранньою весною, то вже на перший рік її можна використовувати як ліки. Існує ще один спосіб – це ділення куща дво- чи трирічної рослини. Сходи з'являються на 12—15 день після сівби. Час від часу рослину слід прополювати. У перший рік стебла досягають висоти 40-70 см і зацвітають. На другий-третій – рослини інтенсивно ростуть, квітнуть. Наземну частину зрізають та сушать, коріння викопують.

Череда трироздільна (

Bidens tripartite). Синоніми: причепа, собачі реп'яхи, чорнобривець болотяний.

В природних умовах росте по всій території України у вологих місцях. У культурі вирощують на зазначених площах аматори та ряд спеціалізованих господарств.

Ботанічні характеристики:

· Коренева система - стрижнева, сильно розгалужена.

· Стебло прямостояче, голе чи рідко опушене, супротивно розгалужене, висотою 25-90 см.

· Листки короткочерешкові, супротивні, глибокотрироздільні.

· Квітки дрібні, двостатеві, зібрані в прямостоячі чи пониклі на кінцівках стебел кошики жовтувато-коричневого кольору.

· Плід - сім'янка, вгорі з зазубреними щетинками.

· Насіння дрібне, маса 1000 насінин – 2,5 - 3,5 г.

Активні речовини

:

Трава містить флавоноїди, дубильні речовини (до 6%), каротин, кумарини, аскорбінову кислоту, ефірну олію, слиз, аміни, гіркоти, мікроелементи.

Напрями використання

:

Препарати череди мають сечогінну, потогінну, жовчогінну, протизапальну, ранозагоювальну, бактерицидну дію, поліпшують обмін речовин, знижують артеріальний тиск. Рослину використовують при різних діатезах, що супроводжуються висипами. Для профілактики скрофульозу дітей купають у ваннах із відвару трави череди. Відваром промивають рани, протирають шкіру для знищення вугрів і прищів. Потовчене листя прикладають до ран і виразок.

Подібні статті

Комахи-шкідники плодово-ягідних культур
Культурні рослини пошкоджують багато видів шкідливих комах. Кожна сільськогосподарська культура має власних шкідників видовий склад яких може дещо змінюватись в різних географічних зонах країни. Близько 150 видів найбільш небезпечних шкідн ...

Біологія Х-вірусу картоплі
Віруси не можуть самостійно поширюватись у природі. Допомагають їм у цьому насамперед комахи-переносники (віроформні комахи). Фітопатогенні віруси найчастіше переносять попелиці, трипси, цикади, кліщі й деякі листогризучі комахи. Наприклад ...