Розвиток еволюційних ідей в зоології
Із зарубіжних попередників Дарвіна особливої уваги заслуговує відомий французький вчений Жан-Батіст Ламарк (1744—1828). Ламарк був непримиренним противником метафізичного погляду на природу як незмінну і доводив, що в світі нема нічого сталого. Доказом змін рослинних і тваринних організмів для Ламарка була насамперед практика сільського господарства, а причину цих змін він бачив у зміні умов зовнішнього середовища. Саме цим Ламарк пояснював той факт, що в дикій природі відсутні численні форми рослинних і тваринних організмів, що розводяться людиною в умовах сільського господарства. Крім того, Ламарк вважав, що в утворенні нових форм організмів має значення і схрещування.Озброївшись переконливими доказами зміни рослинних і тваринних організмів в умовах сільського господарства, Ламарк цілком логічно прийшов до висновку, що і в природі протягом віків відбувались ці зміни (хоч і більш повільно) під впливом змін середовища, зв'язаних як з переміщенням організмів у просторі, так і з змінами, що відбувалися з часом у природі. Найпростіші організми, за Ламарком, самозародились з неживої природи, а вищі виникли в результаті еволюційного розвитку під впливом зовнішніх умов. Ті зміни, які виникають під впливом умов життя, успадковуються рослинними і тваринними організмами.
Ламарк цілком правильно вважав, що взаємодія тваринних організмів з середовищем є значно складнішою, ніж рослинних. В рослинному світі зміни зовнішнього середовища спричиняють зміни обміну речовин; у тварин же, де обмін має таке ж значення, реагування на зовнішні подразнення складніші, завдяки наявності м'язової та нервової систем. Функція органів тіла тварини набагато складніша і різноманітніша. Постійна дія того чи іншого органу тіла розвиває його, спричиняє ті чи інші зміни, тоді як послаблення або припинення його функцій може привести до протилежних змін і навіть до повного зникнення такого органу.
З еволюційного процесу Ламарк не виключив і людини, хоч свої думки з цього приводу він висловлював досить обережно, бо в ті часи ще небезпечно було одверто говорити про тваринне походження людини.
У розробці еволюційного вчення роль Ламарка досить велика. Він правильно зрозумів і оцінив значення проблеми видоутворення, а проблема еволюції ним висвітлювалась у повному обсязі. Разом з тим у вченні Ламарка є й значні недоліки. Борючись з метафізичними поглядами на живу природу, він сам не позбувся елементів цих поглядів. Не розуміючи розвитку живої природи як кількісно-якісних змін, Ламарк розглядав еволюцію лише як поступову кількісну зміну, він заперечував реальність видів, розглядав їх як категорію суб'єктивну, умовну. Є в еволюційній теорії Ламарка й елементи ідеалізму. Вимога організмами певних умов зовнішнього середовища у Ламарка набуває ідеалістичного характеру внутрішнього прагнення до розвитку, сили, що прагне до удосконалення організмів. Причиною згаданих недоліків був, з іншого боку, недостатній розвиток на той час науки, а з другого,— панування в науці метафізично-ідеалістичних поглядів на природу, які підтримувались панівними класами і церквою.
У зв'язку з цим, а також завдяки тому, що Ламарк не дав достатньо переконливих доказів для підтвердження своїх поглядів, його еволюційні ідеї не були визнані сучасниками і швидко забулись. Вчення Ламарка дістало високу оцінку лише після його смерті, з появою творів Дарвіна.
Подібні статті
Іонні механізми потенціалу дії. Методи фіксації
Всі процеси життєдіяльності організмів супроводжуються появою в клітинах
і тканинах електрорушійних сил. Електричні явища відіграють велику роль у
найважливіших фізіологічних процесах: збудженні клітин і проведенні збудження
по клітинам.
...
Генетична інженерія при створенні стійких рослин до гербіцидів
Генна
інженерія ґрунтується на молекулярній біології яка дає можливість вносити зміни
в молекулярну взаємодію основних біологічних молекул у клітині й поза нею.
Біологи
оволоділи методами, які дають можливість маніпулювати біологічними ...