Розвиток теорії дарвіна

Ч. Дарвін (1809—1882) розкрив закони розвитку живої природи, включаючи і людину, завдав смертельного удару по ідеалізму в живій природі. Заслуги Дарвіна перед біологією величезні, хоч і його вчення не було вільне від елементів обмеженості.

На виникнення еволюційних ідей у Дарвіна і розробку еволюційної теорії зробила великий вплив його кругосвітня подорож на кораблі «Бігль». Крім того, велику роль в цьому напрямі відіграли твори численних попередників Дарвіна, значні досягнення в галузі рослинництва і тваринництва, а також нові досягнення в науці взагалі і біології зокрема. Після повернення з мандрівки Дарвін протягом 22 років невтомно працював над питанням еволюційного розвитку живої природи, наслідком чого в 1859 р. вийшла його славнозвісна праця «Походження видів», в якій він дав переконливі докази еволюційної теорії. Мінливість організмів Дарвін довів насамперед фактами з практики сільського господарства. Удосконалення культурних форм рослинних і тваринних організмів базується на таких властивостях, як мінливість організмів під впливом умов життя і закріплення набутих змін по спадковості, та провадиться способом добору чи селекції таких організмів, що мають бажані для людини властивості. http://sportcity74.ru/ купить тренажер степпер.

Добір, що провадиться людьми в практиці сільського господарства, Дарвін назвав штучним добором. Він встановив також, що організми змінюються не лише в умовах сільського господарства, а й у природі, де добір зв'язаний із збереженням форм, найбільш пристосованих до умов. Цей процес Дарвін назвав природним добором.

У теорії Дарвіна блискуче матеріалістичне пояснення дістало явище «доцільності» в живій природі, що було до Дарвіна опорою віталізму і містики. Дарвін довів, що доцільність в органічному світі відносна і є наслідком пристосування організмів до зовнішніх умов; рослинні і тваринні організми пристосувались лише до певних умов, до певного способу життя. Суть теорії Дарвіна викладена досить ясно ще в одній його праці — «Изменение животных и растений в домашнем состоянии» (1868), в якій дані докази мінливості організмів і закріплення набутих змін по спадковості.

Із загального еволюційного процесу Дарвін не виключав і людини, що відбито в його праці «Походження людини» (1871). Цим твором Дарвін завдав нищівного удару теологічним вигадкам про божественне походження людини і показав (до того з достатньою переконливістю), що людина вийшла з тваринного світу.

Отже, відкинувши з усією рішучістю ідеалістичні пояснення еволюційних процесів, Дарвін дав матеріалістичне обґрунтування розвитку живої природи і рушійних сил цього розвитку; його вчення про природний і штучний добір є матеріалістичною теорією походження організмів, воно поклало початок науковій біології. Саме тому вченню Дарвіна була оголошена жорстока боротьба з боку реакційних вчених і духівництва.

Вчення Дарвіна з великим піднесенням і високою оцінкою було зустріте прогресивними вченими і особливо вченими Росії, де дарвінізм знайшов сприятливий грунт для дальшого розвитку. До вищого рівня вчення Дарвіна було піднесено радянськими біологами. Теорія Дарвіна дістала високу оцінку. Так, К. Маркс у своєму листі Лассалю (січень 1861 р.) писав про книгу Дарвіна «Походження видів»:

« . Дуже значна праця Дарвіна, вона годиться мені як природничо-наукова основа історичної боротьби класів». Ф. Енгельс у промові на могилі Маркса, порівнюючи значення теорії Дарвіна з вченням Маркса, говорив: «Подібно до того як Дарвін відкрив закон розвитку органічного світу, так Маркс відкрив закон розвитку людської історії».

Проте, даючи високу оцінку дарвінізму, класики марксизму-ленінізму відмічали і наявність у дарвінівському вченні певних недоліків.

Говорячи про них, треба мати на увазі час, в який жив і працював Дарвін, і не вписувати до списку його помилок те, чого він не завершив, або те, що йому було не під силу вирішити. До того ж треба пам'ятати, що й сам Дарвін пройшов певну еволюцію в своїх поглядах на живу природу, а тому не слід робити наголосів на помилкових твердженнях, від яких Дарвін згодом відмовився.

Не можна сказати, як інколи це роблять, що у вченні Дарвіна випадають якісні зміни і що він стояв на метафізичних позиціях. Сама суть вчення Дарвіна говорить про розвиток живої природи в діалектико-матеріалістичному, а не метафізичному розумінні. Адже якісна визначеність тих чи інших явищ встановлюється шляхом визначення властивих їм особливостей, що відрізняють ці явища від інших. Властивості і якості речей не відмежовані непрохідною прірвою, а становлять діалектичну єдність. Дарвін же добре розумів, що одні види відрізняються від інших властивими їм особливостями, тобто з учення Дарвіна з достатньою ясністю випливає (якщо він про це і не писав), що розвиток супроводиться якісними змінами. Що ж до висловлення Дарвіна про вид, як категорію, вигадану для зручності, то це лише невдале висловлення Дарвіна, і подібне розуміння видів зовсім не випливає з його вчення, зокрема з його праці «Походження видів» (де вид розглядається як категорія об'єктивна, що існує незалежно від нашого бажання). Отже, не слід зводити вчення Дарвіна до тих чи інших недоліків або невдалих висловлень (як це роблять неодарвіністи різних мастей), а необхідно його розвивати, використовуючи сучасні досягнення біології.

Перейти на сторінку: 1 2


Подібні статті

Бета-каротин принцип застосування, культивування мікроорганізмів, аналіз становища і перспектив у виробництві
Огляд літератури дипломного проекту узагальнює наявну на теперішній день інформацію про β-каротин, принцип його застосування, культивування мікроорганізмів, приводить аналіз становища і перспектив у виробництві β-каротину. Те ...

Вплив факторів навколишнього середовища на популяції гідробіонтів
У світі все живе пов'язане з водою і значною мірою складається з води. Академік В.І. Вернадський зазначав, що «вода стоїть осібно в історії нашої планети, не має природного тіла, яке могло б зрівнятися з нею за впливом на хід основних прир ...

Головне меню