Розвиток теорії дарвіна

Енгельс відмічав в «Анти-Дюрінгу», що Дарвін менше приділяв уваги причинам розвитку і більше — формі, в якій закріплюються його наслідки. Тому й зрозуміло, що рушійні сили розвитку живої природи досліджені Дарвіном не всебічно. Проте було б помилкою погодитись з твердженням, яке інколи можна почути, ніби Дарвін не розумів ролі зовнішніх умов у розвитку живої природи. Безумовно, він не всебічно дослідив роль зовнішніх умов, але аж ніяк не відкидав великого значення цього чинника. Не кому іншому, як Дарвіну, належить правильне пояснення походження статі і ролі схрещення віддалених форм, що він і пояснив впливом умов розвитку.

Дарвінові було властиве перебільшування ролі того чи іншого чинника в розвитку живої природи. На це звертав увагу ще Енгельс, який в «Анти-Дюрінгу» писав: «Дарвін, дійсно, приписував при цьому своєму відкриттю надмірно широку сферу діяння, він надавав йому значення єдиної підойми в процесі зміни видів і знехтував питанням про причини індивідуальних змін, що повторюються, заради питання про форму, в якій вони стають загальними. Це — хиба, яку Дарвін поділяє з більшістю людей, що дійсно посувають науку вперед».

В ті часи, коли Дарвін працював над книгою «Походження видів», багато явищ у живій природі і зокрема в тваринному світі були ще неясними. Так, наприклад, бракувало глибоких досліджень з питань переходу від найпростіших до багатоклітинних організмів, від двошарових — до тришарових, від безхребетних — до хребетних. Ці прогалини в зоологічній науці ліквідовано завдяки блискучим дослідженням великих російських учених — І. І. Мечникова та О. О. Ковалевського, які були гарячими прихильниками вчення Дарвіна і творчо розвинули його далі. Праці цих учених з питань розвитку безхребетних і нижчих хордових були підкріпленням еволюційної теорії і дальшим її розвитком. Крім того, вони були продовженням ембріологічних досліджень основоположників ембріології — петербурзьких академіків Вольфа, Пандера і Бера. Своїми дослідженнями Мечников і Ковалевський поклали початок порівняльній і еволюційній ембріології.

Подібні статті

Молекулярні компоненти, що утворюють адгезивні міжклітинні контакти
Молекулярні компоненти міжклітинних адгезивних контактів, а саме, кадгерини і катеніни, утворюють складні багатошарові тканини з окремих однотипних клітин, та дозволяють обмінюватись інформацією між ними. Їх регульована експресія є важливо ...

Генетичні особливості мікроорганізмів
Надзвичайно важливим серед досягнень мікробіології останньої чверті XIX ст. є відкриття неклітинних форм життя — вірусів. Тоді багато вчених вважали, що бактерії є найменшими і найпростішими організмами, і що саме вони стоять на межі живої ...