Розвиток теорії дарвіна

Енгельс відмічав в «Анти-Дюрінгу», що Дарвін менше приділяв уваги причинам розвитку і більше — формі, в якій закріплюються його наслідки. Тому й зрозуміло, що рушійні сили розвитку живої природи досліджені Дарвіном не всебічно. Проте було б помилкою погодитись з твердженням, яке інколи можна почути, ніби Дарвін не розумів ролі зовнішніх умов у розвитку живої природи. Безумовно, він не всебічно дослідив роль зовнішніх умов, але аж ніяк не відкидав великого значення цього чинника. Не кому іншому, як Дарвіну, належить правильне пояснення походження статі і ролі схрещення віддалених форм, що він і пояснив впливом умов розвитку.

Дарвінові було властиве перебільшування ролі того чи іншого чинника в розвитку живої природи. На це звертав увагу ще Енгельс, який в «Анти-Дюрінгу» писав: «Дарвін, дійсно, приписував при цьому своєму відкриттю надмірно широку сферу діяння, він надавав йому значення єдиної підойми в процесі зміни видів і знехтував питанням про причини індивідуальних змін, що повторюються, заради питання про форму, в якій вони стають загальними. Це — хиба, яку Дарвін поділяє з більшістю людей, що дійсно посувають науку вперед».

В ті часи, коли Дарвін працював над книгою «Походження видів», багато явищ у живій природі і зокрема в тваринному світі були ще неясними. Так, наприклад, бракувало глибоких досліджень з питань переходу від найпростіших до багатоклітинних організмів, від двошарових — до тришарових, від безхребетних — до хребетних. Ці прогалини в зоологічній науці ліквідовано завдяки блискучим дослідженням великих російських учених — І. І. Мечникова та О. О. Ковалевського, які були гарячими прихильниками вчення Дарвіна і творчо розвинули його далі. Праці цих учених з питань розвитку безхребетних і нижчих хордових були підкріпленням еволюційної теорії і дальшим її розвитком. Крім того, вони були продовженням ембріологічних досліджень основоположників ембріології — петербурзьких академіків Вольфа, Пандера і Бера. Своїми дослідженнями Мечников і Ковалевський поклали початок порівняльній і еволюційній ембріології.

Подібні статті

Особливості розмноження птахів різних видів на прикладі гусака сірого, журавля та великого строкатого дятла
Орнітологічні екскурсії захоплюють своєю неповторністю. Кожен виїзд на природу дає нові враження навіть спеціалісту. Це пояснюється перш за все особливістю самих птахів. Серед тварин птахи – найбільш показова група. На зоологічних екскурсі ...

Хижі ссавці Чернігова
Тваринний світ — одна з основних складових частин природного середовища і природних багатств нашої країни. Ссавці, або звірі, становлять велику й різноманітну групу серед тваринного світу нашої країни. Вони живуть скрізь, де є для них ї ...