Розвиток зоології на протязі ХХ століття

Протягом XIX і початку XX ст. російські вчені зробили надзвичайно цінний вклад і в інші ділянки зоологічної науки — систематику, фауністику тощо. Так, наприклад, внаслідок різних експедицій було зібрано цінний матеріал, що збагатив вітчизняну і світову науку.

Велике значення мали експедиції, що організовувались Академією наук, в яких брав участь видатний російський вчений академік К. М. Бєр, а також Московським товариством дослідників природи, в яких брали участь М. О. Сєверцов, А. П. Богданов, О. П. Федченко, C. Г. Карелін та ін.

Невмирущою славою вкрили себе експедиції Російського географічного товариства, очолювані М. М. Пржевальським. Заслуженою славою користується П. П. Семенов-Тян-Шанський, що перший обслідував Тянь-Шань.

Великі заслуги належать В. І. Мочульському: цей ентузіаст-природодослідник, крім вивчення тваринного світу різних областей Росії, об'їздив майже весь світ, наслідком чого зібрав величезну колекцію комах.

У дослідженні фауни морів велику роль відіграли біологічні станції. Серед них найважливішими були: Севастопольська, відкрита в 1871 р. (засновником її був О. О. Ковалевський); станція на Глибокому озері під Москвою, очолювана М. Ю. Зографом, відкрита в 1891 р.; Мурманська на чолі з К. М. Дерюг і ним, відкрита в 1896 p., і багато інших.

Особливо бурхливого розквіту набув у нашій країні розвиток зоології (як і інших наук) після Великої Жовтневої соціалістичної революції. Лише в нашій країні — оплоті миру і прогресу — наука, в тому числі і зоологія, може розвиватись цілком вільно, базуючись на єдино науковому світогляді, яким є діалектичний матеріалізм.

Академік І. П. Павлов вперше довів, що організм вищих тварин і людини — це єдине ціле, і провідна роль у регуляції всіх фізіологічних процесів належить нервовій системі. Павлов дав матеріалістичне пояснення процесів мислення, поставив фізіологію на цілком науковий грунт.

Вітчизняні вчені-біологи дуже багато зробили в справі дослідження найпростіших. Так, В. О. Догель, Л. К. Лозина-Лозинський, В. Семєнов, Л. Жінкін, Г. Ізюмов, Г. Роскін та багато інших докладно вивчили процеси живлення і травлення у багатьох найпростіших. Д. М. Насонов, Т. Боєва-Петрушевська вивчили будову і функцію скоротливих вакуолей. Досить цікавими були дослідження Б. Кедровського (1931—1942), який описав у плазмі сегрегаційний апарат, в якому відкладаються речовини, а також показав різноманітність шляхів надходження в клітину речовин, залежно від їх хімічної природи, електричної наснаги тощо. Багатьма дослідниками вивчені процеси інцистування найпростіших і т. ін.

Надзвичайно велику цінність становлять дослідження наших вчених і в галузі систематики, фауністики та екології найпростіших. Так, фундаментальним твором по паразитичних амебах є праця Г. В. Епштейна; про радіолярій велику монографію, написану на основі власних досліджень, видав В. Т. Шевяков (1926); по дослідженню форамініфер велика робота проведена 3. Г. Щедріною (1936—1948), в результаті чого опубліковано ряд цікавих праць.

В дослідженні джгутикових (як вільноживучих, так і паразитичних) велика заслуга належить В. Л. Якимову, В. О. Догелю, О. А. Коршикову, В. Г. Богорову та ін. Про інфузорій Байкалу видана фундаментальна монографія Н. С. Гаєвської (1933). По дослідженню фауни найпростіших грунту надзвичайно цінними є праці В. О. Догеля, Д. М. Засухіна, Н. Кабанової, А. Бродського та ін.

У галузі порівняльної анатомії можна відмітити заслугу багатьох видатних радянських вчених і зокрема О. М. Сєверцова, В. О. Догеля та В. М. Беклемішева.

Професор Ленінградського університету В. О. Догель (1882—1955) був видатним зоологом, ім'я якого добре відоме вченим і за межами нашої вітчизни. Крім численних досліджень у галузі зоології безхребетних, що є цінним вкладом у вітчизняну і світову науку, він створив кілька широко відомих підручників та посібників.

Дуже цінними є наукові дослідження В. М. Беклемішева. Його підручник «Основи сравнительной анатомии беспозвоночных», відзначений Державною премією, кращий у світовій літературі.

Радянські зоологи зробили значний крок уперед і в галузі дальшого розвитку ембріології тварин. У цій галузі насамперед треба відмітити велику заслугу професора П. П. Іванова, який створив фундаментальну працю «Руководство по общей и сравнительной эмбриологии», до якої входять і надзвичайно цікаві його особисті дослідження. Цінним вкладом в ембріологію є оригінальна книга професора О. О. Захваткіна «Сравнительная эмбриология низших беспозвоночных», за яку автор був удостоєний Державної премії.

Перейти на сторінку: 1 2 3 4


Подібні статті

Загальна характеристика типу Земноводні
Об’єкт даної роботи – клас земноводні. Це самий нечисленний клас хребетних. Назва цієї групи говорить про те, що ці тварини, що виходять на сушу, не відірвалися ще в повній мірі від життя у воді. Метою курсової роботи є детальне розгля ...

Особливості будови і життєдіяльності лишайників
Лишайники – це особливі організми, в тілі яких об’єднані водорості і гриби в нові комплекси симбіотичних організмів з новими морфологічними, фізіологічними та екологічними властивостями. Відомо понад 20 000 видів лишайників. Лишайники ...

Головне меню