Виникнення античної науки

Головною передумовою до вивчення анатомії людини була медицина, зокрема хірургія. У Гомера зустрічаються різноманітні медичні та анатомічні терміни. В «Ілліаді» та Одіссеї» є відомості про лікувальні й отруйні рослини.

Розвиток давньогрецької медицини пов'язаний з іменем легендарного Гіппократа (460—377 рр. до н.е.), праці якого є найбільш повним зібранням тогочасних знань у галузі медицини, а також анатомії, фізіології, ембріології. Гіппократ і його послідовники розвивали уявлення про природні причини захворювань, що залежать від зовнішніх умов, стану організму, способу життя. Гіппократ учив: щоб розпізнати хворобу та лікувати її, потрібно базуватися на безпосередньому спостереженні за хворим і узагальненні досвіду. Учений скерував медицину на шлях наукового дослідження хворого та здорового організму, наголошуючи на тому, що вивчення будови тіла людини є перщоосновою медицини.

Гіппократ був творцем учення про чотири рідини тіла — кров, слиз, жовту І чорну жовч, кількісне та якісне співвідношення яких лежить в основі всіх нормальних і патологічних процесів в організмі людини [13,2].

У книгах, що входять до складу так званого «Збірника Гіппократа» (участь у якому самого Гіппократа встановити неможливо), міститься найбільш повне зібрання знань давньогрецьких лікарів у галузі медицини, анатомії, фізіології та ембріології.

Дослідження людського тіла ускладнювалося забороною розтинати людські трупи. Проте анатомічні знання в Греції в часи Гіппократа піднялися на виший щабель, ніж у країнах Стародавнього Сходу. Найкраще був вивчений скелет, а саме: окремі кістки черепа, кістки кінцівок і кістки верхнього поясу. Серед органів черевної порожнини були відомі шлунок, тонкий і товстий кишечник, сальник, нирки, сечовий міхур. Проте про детальну будову цих органів тоді ще майже нічого не знали.

Авторам «Похратового збірника» були відомі шлуночки і передсердя серця, півмісяцеві клапани. Вони розрізняли артерії і вени. Головний мозок розглядався як залоза, оточена двома оболонками. Автори збірника виділяли зоровий, слуховий, блукаючий черепно-мозкові нерви, а також плечовий, міжреберний і сідничний спинномозкові нерви. Один з учених висловлює здогадку про зв'язок мозку не лише зі всією нормальною психічною діяльністю людини (мислення, відчуття, емоції, сон), а й із психічними захворюваннями.

Ембріологічні погляди Гіппократа і його послідовників викладені в книзі «Про сім'я і природу дитини». Від того, яке сім'я — чоловіче чи жіноче — переважає, залежить стать дитини і подібність до одного з батьків. У батьків з певними набутими вадами можуть народитися цілком здорові діти, хоч в інших випадках дитина може успадкувати хворобу батьків. Навколо плода утворюються оболонки і формується пуповина, через яку зародок дихає. Живлення плода відбувається за рахунок крові матері. Автори цієї книги стверджують;що ергами людського плода поступово формуються протягом 30—42 днів, і пропонують переконатися в цьому, спостерігаючи за розвитком курячого зародка шляхом щоденного розтину одночасно підкладених під квочку яєць [13,2].

У ІV-ІІІ ст. до н.е. виникає філософські система Платана (427—347 рр. до н.е.), яка залишила глибокий слід в історії філософи і науки: Біологічні погляди Платана, викладені в діалозі «Тімей», формувалися під впливом його загально-філософських поглядів. Життя, на його думку, почалося на Землі з появою людського роду. Творець світу, «деміург», створив людину як найдосконалішу істоту, найбільш наближену до божественного образу. Усі інші види живих істот виникли від людей як їх недосконалі спотворення. Платан надавав особливого значення головному мозку, який, за його словами, є місцем перебування вищої, безсмертної частини душі. Дві інші частини мають смертну природу і знаходяться відповідно в серці те в області живота.

Перейти на сторінку: 1 2 3 4 5


Подібні статті

Особливості будови і життєдіяльності лишайників
Лишайники – це особливі організми, в тілі яких об’єднані водорості і гриби в нові комплекси симбіотичних організмів з новими морфологічними, фізіологічними та екологічними властивостями. Відомо понад 20 000 видів лишайників. Лишайники ...

Ряд вугреподібні (Anguilliformes)
Вугреподібні - загадка яку люди намагались розгадати вже більше 2 тисячі років. Майже всі вугреподібні, 22 родини з приблизно 350 видами, - морські риби, що живуть переважно в теплих морях, але представлені й на більших глибинах. Тільки од ...

Головне меню