Перший (іонійський) етап розвитку давньогрецької натурфілософії. Вчення про першооснови світу

До нашого часу дійшла розповідь пізньоримського філософа Боеція (480—524 р. н.е.) про те, яким чином Піфагор прийшов до своєї основної ідеї, що число – основа всього існуючого. Якось, проходячи повз кузню, Піфагор помітив, що співпадаючі удари не однакових за вагою молотів створюють різні гармонічні співзвуччя. Вагу молотів можна вимірити. І, таким чином, якісне явище - точно визначається через кількість. Звідси Піфагор зробив висновок, що «число володіє речами».

Поклавши в основу космосу число, Піфагор надав цьому старому слову повсякденного значення нового звучання. Це слово стало означати впорядковане числом світосприймання [6,62].

Учні та послідовники Піфагора розглядали весь Всесвіт як гармонію чисел і їхніх відношень, приписували визначеним числам особливі, містичні властивості, думали, що, володіючи всіма речами, числа можуть визначати і духовні, і моральні якості.

Подібні статті

Фізіологія крові. Еритроцити
Кров є рідиною (рідка тканина мезодермального походження), червоного кольору, слабо лужної реакції, солонуватого смаку з питомою вагою 1,054-1,066. Спільно з тканинною рідиною і лімфою вона утворює внутрішнє середовище організму. Кров вико ...

Відкриття та характеристика генетичного коду
Найважливішим досягненням біології XX ст. стало з'ясування генетичного коду - встановлення відповідності між послідовністю нуклеотидів молекули ДНК та амінокислотами молекули білка. Нині генетичний код з'ясовано повністю. Книга життя ко ...