Перший (іонійський) етап розвитку давньогрецької натурфілософії. Вчення про першооснови світу

До нашого часу дійшла розповідь пізньоримського філософа Боеція (480—524 р. н.е.) про те, яким чином Піфагор прийшов до своєї основної ідеї, що число – основа всього існуючого. Якось, проходячи повз кузню, Піфагор помітив, що співпадаючі удари не однакових за вагою молотів створюють різні гармонічні співзвуччя. Вагу молотів можна вимірити. І, таким чином, якісне явище - точно визначається через кількість. Звідси Піфагор зробив висновок, що «число володіє речами».

Поклавши в основу космосу число, Піфагор надав цьому старому слову повсякденного значення нового звучання. Це слово стало означати впорядковане числом світосприймання [6,62].

Учні та послідовники Піфагора розглядали весь Всесвіт як гармонію чисел і їхніх відношень, приписували визначеним числам особливі, містичні властивості, думали, що, володіючи всіма речами, числа можуть визначати і духовні, і моральні якості.

Подібні статті

Структурно-функціональні особливості легень у людини на етапах онтогенезу
Актуальність роботи полягає в тому, що ми, спираючись на порівняльний та еволюційний підхід до питання будови та функції органів дихальної системи (і особливо легень), прагнули дати максимально чіткі вікові характеристики будови і функції ...

Особливості будови і життєдіяльності лишайників
Лишайники – це особливі організми, в тілі яких об’єднані водорості і гриби в нові комплекси симбіотичних організмів з новими морфологічними, фізіологічними та екологічними властивостями. Відомо понад 20 000 видів лишайників. Лишайники ...