Перший (іонійський) етап розвитку давньогрецької натурфілософії. Вчення про першооснови світу

До нашого часу дійшла розповідь пізньоримського філософа Боеція (480—524 р. н.е.) про те, яким чином Піфагор прийшов до своєї основної ідеї, що число – основа всього існуючого. Якось, проходячи повз кузню, Піфагор помітив, що співпадаючі удари не однакових за вагою молотів створюють різні гармонічні співзвуччя. Вагу молотів можна вимірити. І, таким чином, якісне явище - точно визначається через кількість. Звідси Піфагор зробив висновок, що «число володіє речами».

Поклавши в основу космосу число, Піфагор надав цьому старому слову повсякденного значення нового звучання. Це слово стало означати впорядковане числом світосприймання [6,62].

Учні та послідовники Піфагора розглядали весь Всесвіт як гармонію чисел і їхніх відношень, приписували визначеним числам особливі, містичні властивості, думали, що, володіючи всіма речами, числа можуть визначати і духовні, і моральні якості.

Подібні статті

Учення В.І. Вернадського про ноосферу
Ноосфера ("мисляча оболонка", сфера розуму) – вища стадія розвитку біосфери. Це сфера взаємодії природи і суспільства, в межах якої розумна людська діяльність стає головним, визначаючим чинником розвитку. Чому виникло поняття & ...

Нормальна мікрофлора людини
Людина перебуває в постійному зовнішньому оточенні мільйонів мікроорганізмів. Вони заселяють і її внутрішнє середовище. Це нормальний мікробіологічний стан її існування. Але в разі порушення балансу співіснування мікроорганізмів (найчастіше це відбув ...