Давньоримський період античної натурфілософії

У Древньому Римі було чимало талановитих натурфілософів, внесших значний внесок у прогрес природознавства. Але все-таки нових ідей у цей період було висунуто значно менше, ніж в історії Древньої Греції.

Одним з найбільш відомих натурфілософів-атомістів Древнього Риму був Тим Лукрецій Кар (Лукреций), що жив у I ст. до н.е. Його філософська поема «Про природу речей» є важливим джерелом, що містить багато цікавих відомостей про атомістичні погляди Демокріта і Епікура (оскільки з творів останніх до нас дійшли лише деякі уривки). Лукрецій говорив про вічність матерії. Речі тимчасові, вони виникають і зникають, розпадаючись на атоми - свої первинні складові частини. Атоми ж вічні, і їхня кількість у Всесвіті завжди залишається такою ж самою. Звідси випливає висновок про вічність матерії, що Лукрецій ототожнював з атомами.

Збереглось не так уже і багато творів давньоримського періоду, присвячених природничим питанням. Крім зазначеної поеми Лукреція, можна назвати твори Аннея Сенеки, Паппа Олександрійського, Діофанта, Манілія. Усі вони написані в літературній формі, тобто у вигляді діалогів, поем, енциклопедій. Твір Сенеки містить відомості з фізики, метеорології і географії.

Поема Манілія стосується астрономії. А твори Пагша Олександрійського і Діофанта присвячені головним чином математиці [6,72].

Говорячи про стан природознавства в епоху Древнього Рима, необхідно особливо відзначити натурфілософську спадщину Клавдія Птолемея (прибл. 90—168 р. н. э.). Велику частину свого життя він провів в Олександрії і фактично може вважатися давньогрецьким ученим. Але його наукова діяльність протікала в період, коли Римська імперія знаходилася в стані розквіту і містила в собі територію Древньої Греції. Птолемей по праву вважається одним з найбільших вчених античності. Він серйозно займався математикою, захоплювався географією, багато часу присвячував астрономічним спостереженням. Головна праця Птолемея, що носила назва «Математична система», визначила подальший розвиток астрономії більш ніж на тисячоріччя. У період упадку олександрійської школи грецький оригінал цього твору був загублений. Зберігся тільки його арабський переклад, який занадто пізніше, вже в XII столітті, був перекладений на латинську мову. Тому книга Птолемея дійшла до нас під арабською латинізованою назвою «Альмагест».

В цій книзі знайшла відображення колосальна робота, проведена Птолемеєм по створенню першої математичної теорії, що описує рух Сонця і Місяця, а також п'яти відомих тоді планет на видимому небосхилі. У своєму «Альмагесте» Птолемей малює наступну схему світобудови: у центрі Всесвіту знаходиться нерухома Земля. Ближче до Землі знаходиться Місяць, а потім випливають Меркурій, Венера, Сонце, Марс, Юпітер і Сатурн. Пояснюючи даний порядок планет, Птолемей виходив з припущення, що чим швидше рухається планета, тим ближче до Землі вона розташована.

Геоцентрична система світу, на обґрунтування якої Птолемей витратив чимало сил, проіснувала після його смерті надзвичайно довго — цілих 1375 років — аж до опублікування знаменитої праці Н. Коперника, що замінили цю систему на геліоцентричну. У післякоперниковську епоху Птолемея згадують головним чином як автора не прийнятої наукою системи світу.

Подібні статті

Особливості будови і життєдіяльності лишайників
Лишайники – це особливі організми, в тілі яких об’єднані водорості і гриби в нові комплекси симбіотичних організмів з новими морфологічними, фізіологічними та екологічними властивостями. Відомо понад 20 000 видів лишайників. Лишайники ...

Рослини – рятівники від радіації
Вплив рослин на організм людини Все живе на нашій планеті взаємно впливає один на одного. Тому вплив рослин на людський організм давно доведено. Серед судинних (вищих) рослин природної флори України й такі, введення яких в організм перед або під час ...