Чарльз Дарвін - основоположник теорії еволюції

Ідеї про поступову й безперервну зміну всіх видів рослин і тварин висловлювалися задовго до Ч. Дарвіна багатьма вченими. Найцікавішими представляються погляди Ж.Б. Ламарка, що вважав, що еволюція живих організмів відбувається під напрямним впливом умов навколишнього середовища. Саме під впливом цього середовища організми здобувають сприятливі для життя властивості, які потім передаються в спадщину. Таким чином, на думку Ж. Б. Ламарка, всі придбані живими організмами сприятливі ознаки й властивості виявляються спадкоємними й тому визначають хід подальшої еволюції.

Хоча дарвінівська концепція еволюції й визнає існування такої групової мінливості, що організми здобувають під дією певного фактора зовнішнього середовища, але вважає, що тільки випадкові індивідуальні зміни, які стали корисними, можуть передаватися в спадщину й тим самим впливати на процес подальшої еволюції.

Опираючись на величезний фактичний матеріал і практику селекційної роботи з виведення нових сортів рослин і порід тварин, Ч. Дарвін сформулював основні принципи своєї еволюційної теорії.

Перший принцип говорить, що мінливість є невід'ємною властивістю живого.

У природі не можна виявити два зовсім однакові, тотожних організми. Ніж ретельніше й глибше ми вивчаємо природу, тим більше переконуємося в загальному, універсальному характері принципу мінливості. При поверхневому погляді може, наприклад, здатися, що все дерева в сосновому борі однакові, але більше уважне вивчення може виявити деякі розходження між ними. Одна сосна дає більші насіння, інша - у стані краще переносити посуху, третя - має підвищений зміст хлорофілу в голках і т.д. При звичайних умовах ці розходження не роблять помітного впливу на розвиток дерев. Але у вкрай несприятливих умовах, указує Олексій Володимирович Яблоков (р. 1933 р.), кожна така дрібна відмінність здатна стати саме тим вирішальною зміною, що і визначить, чи залишиться цей організм у живі або буде знищений.

Ч. Дарвін розрізняє два типи мінливості. До першого, котрий називається "індивідуальною" або "невизначеною" мінливістю, він відносить ту, котра передається в спадщину. Другий тип він характеризує як "певну" або "групову" мінливість, оскільки їй піддані ті групи організмів, які виявляються під впливом певного фактора зовнішнього середовища. Надалі "невизначені" зміни звичайно стали називати мутаціями, а "певні" - модифікаціями.

Другий принцип теорії Дарвіна полягає в розкритті внутрішнього протиріччя в розвитку живої природи. Воно полягає в тому, що, з одного боку, всі види організмів мають тенденцію до розмноження в геометричній прогресії, а з іншого боку - виживає й досягає зрілості лише невелика частина потомства.

Досить відзначити, що багато рослин дають десятки й сотні тисяч насіння, а риби дають від кількох сотень до мільйонів ікринок. У цих умовах саме й розгортається боротьба за виживання, що найчастіше називають боротьбою за існування. Однак, як підкреслює Ч. Дарвін, "боротьба за існування" являє собою метафоричне вираження, за допомогою якого характеризуються різні відносини між організмами, починаючи від співробітництва усередині виду проти несприятливих умов навколишнього середовища й кінчаючи конкуренцією між організмами в добуванні їжі, занятті кращого місця перебування, лідерстві в групі й т.п. У зв'язку із цим часто розрізняють внутрішньовидову й міжвидову боротьбу.

Третій принцип звичайно називають принципам природного добору, що відіграє фундаментальну роль у теорії еволюції не тільки Дарвіна, але й всіх теорій, що з'явилися пізніше.

З його допомогою вдалося задовільно пояснити, чому з величезного потомства живих організмів виживають і досягають зрілості лише невелика кількість особин. Дарвін висунув гіпотезу досить загального характеру, відповідно до якої в природі існує особливий механізм відбору, що приводить до виборчого знищення організмів, які виявились непристосованими до існуючим або умов, що змінилися, навколишнього середовища. Ці результати, указує Дарвін, є наслідку одного загального закону, що обумовлює прогрес всіх органічних істот, саме - розмноження, зміни, виживання найбільш сильних і загибель найбільш слабких.

Перейти на сторінку: 1 2


Подібні статті

Основи фізіології харчування
Харчування - фізична потреба людини. їжа є вихідним матеріалом для побудови і відновлення кожної клітини організму людини. Підраховано, що за своє життя людина споживає в середньому близько 1,3 т білків, 12,5 т вуглеводів і 75 т води. За в ...

Рослини і тварини шкільного куточку живої природи
Успішне засвоєння учнями матеріалу з біології, набуття ними практичних умінь і навичок із вирощування рослин і догляду за тваринами, розвиток інтересу й працьовитості істотно залежить від практичних робіт і спостережень, які ведуться за живими об&rsq ...

Головне меню