Еволюція уявлень про біосферу

У буквальному перекладі термін «біосфера» означає сферу життя й у такому змісті він уперше був уведений у науку в 1875 р. австрійським геологом і палеонтологом Едуардом Зюссом (1831-1914). Однак задовго до цього під іншими назвами, зокрема «простір життя», «картина природи», «живаючи оболонка Землі» і т.п., його зміст розглядався багатьма іншими натуралістами.

Спочатку під всіма цими термінами малася на увазі тільки сукупність живих організмів, що живуть на нашій планеті, хоча іноді й вказувався їхній зв'язок з географічними, геологічними й космічними процесами, але при цьому скоріше зверталася увага на залежність живої природи від сил і речовин неорганічної природи. Навіть автор самого терміна «біосфера» Е. Зюсс у своїй книзі «Лик Землі», опублікованої через майже тридцять років після введення терміна (1909 р.), не зауважував зворотного впливу біосфери й визначав її як «сукупність організмів, обмежену в просторі й у часі й, що живе на поверхні Землі».

Першим з біологів, що ясно вказав на величезну роль живих організмів в утворенні земної кори, був Ж. Ламарк (1744-1829). Він підкреслював, що всі речовини, що перебувають на поверхні земної кулі, утворюючу його кору, сформувалися завдяки діяльності живих організмів.

Поступово ідея про тісний взаємозв'язок між живою й неживою природою, про зворотний вплив живих організмів і їхніх систем на навколишні їх фізичні, хімічні й геологічні фактори усе наполегливіше проникала у свідомість учених і знаходила реалізацію в їхніх конкретних дослідженнях. Цьому сприяли й зміни, що відбулися в загальному підході натуралістів до вивчення природи. Вони усе більше переконувалися в тім, що відособлене дослідження явищ і процесів природи з позицій окремих наукових дисциплін виявляється неадекватним. Тому на рубежі XIX-XX ст. у науку усе ширше проникають ідеї цілісного, підходу до вивчення природи, які в наш час сформувалися в системний метод її вивчення.

Результати такого підходу негайно позначилися при дослідженні загальних проблем впливу біотичних, або живих, факторів на абіотичні, або фізичні, умови. Так, виявилося, наприклад, що склад морської води багато в чому визначається активністю морських організмів. Рослини, що живуть на піщаному ґрунті, значно змінюють її структуру. Живі організми контролюють навіть склад нашої атмосфери. Число подібних прикладів легко збільшити, і всі вони свідчать про наявність зворотного зв'язку між живою й неживою природою, у результаті якої жива речовина значною мірою міняє лик нашої Землі. Таким чином, біосферу не можна розглядати у відриві від неживої природи, від якої вона, з однієї сторони залежить, а з іншого боку - сама впливає на неї. Тому перед натуралістами виникає завдання - конкретно досліджувати, яким образом і якою мірою жива речовина впливає на фізико-хімічні й геологічні процеси, що відбуваються на поверхні Землі й у земній корі. Тільки подібний підхід може дати ясне й глибоке уявлення про концепцію біосфери. Таке завдання саме й поставив перед собою видатний російський учений Володимир Іванович Вернадський (1863-1945).


Подібні статті

Лікарські рослини урочища Вістова Калуського району
Мета роботи: вивчити лікарські рослини урочища Вістова Завдання: 1. скласти перелік лікарських рослин урочища. 2. провести флористичний аналіз. 3. вивчити лікарські види рослин. ...

Геоботанічне районування України
Докладний аналіз різних факторів, що впливають на живі організми та угруповання їх, здійснюється в курсах екології та окремих біологічних дисциплін (ботаніки, зоології). Усі вони можуть виступати стосовно виду, що розселяється, або як пози ...

Головне меню