Комахи прісних водойм: їх характеристика

Вони живуть у чистій воді і не селяться у водоймах, багатих на органічні рештки, де часто можна зустріти личинок звичайного комара. На останньому, дев'ятому членику черевця в них є пучок довгих щетинок, так зване весло, і чотири листоподібних придатки, які є анальними зябрами.

Швидкість розвитку личинок залежить від температури води. При 20—25°С розвиток закінчується за 3—4 тижні, а при температурі 25—30°С тривалість розвитку скорочується приблизно вдвоє. Протягом літа на півдні розвивається 4—5 і більше поколінь малярійного комара. Лялечка малярійного комара дуже схожа на лялечку звичайного, лише більше зігнута і має коротші дихальні ріжки [18].

Дорослі малярійні комарі вдень ховаються в темних місцях, де сидять нерухомо на стінах і стелі, активний спосіб життя ведуть уночі. Як і в звичайного комара, самці живляться тільки нектаром, а самки в період розмноження — кров'ю тварин і людини. Кров перетравлюється в них близько двох діб. Самці живуть всього кілька днів, самки — до двох місяців. Восени самці незапліднені самки гинуть. На зимівлю залишаються запліднені самки, які ще не відклали яєць. У нерухомому стані вони перезимовують у захищених від вітру й різких коливань температури приміщеннях. Навесні самки вилітають із своїх притулків, коли середньодобова температура повітря досягає 5—7°С і сонце починає прогрівати водойми. Через 10—15 днів після вильоту вони відкладають яйця у воду, температура якої не менш 10 — 11°С. За один раз самка може відкласти близько 200 яєць. Кладок кілька.

Боротьба з малярійним комаром як переносником збудника малярії — це знищення місць, виплоду їхніх личинок: засипання водойм, осушування заболочених місцевостей. Крім того, на личинок діють отруйними речовинами. Важливо винищити дорослих комарів у місцях їхньої зимівлі (в льохах, сараях тощо). Звичайно їх викурюють. Для спостережень над різними стадіями розвитку комара можна взяти звичайну склянку або півлітрову консервну банку. До такої посудини налити трохи води, взятої з канави чи ставка. У спокійному стані личинка звичайного "комара зависає біля самої поверхні води, донизу головою, довга дихальна трубочка на передостанньому членику черевця міститься над водою. Якщо потурбувати личинки, вони негайно опускаються на дно і ховаються там. Рухаються личинки у воді за допомогою плавальних волосків, розміщених пучками на члениках тіла. Через деякий час личинки знову спливають на поверхню води, куди їх жене потреба у повітрі.

Відсадіть у банки, засаджені водяними рослинами, личинок і лялечок комарів і спостерігайте за їхнім розвитком. Запишіть, коли ви їх помістили, і ретельно відмічайте дати всіх линьок, перетворення у лялечок і вильоту дорослих комарів. Паралельно записуйте температуру води в банках і повітря в лабораторії.

У прісних водоймах живуть численні личинки комарів-дергунів, яких ще називають комарами-дзвінцями (родина Chironomidae). Ці комарі схожі на звичайних, але відрізняються від них більшими розмірами і довшими ніжками. Вони літають цілими роями. У тихі літні вечори рояться у повітрі над різними предметами, то підіймаючись над ними, то опускаючись. Такі рої складаються майже виключно з самців. Сідаючи на будь-який предмет, комарі виставляють вперед свої передні ніжки і весь час смикають ними, звідки і виникла назва комарів — дергуни.

Ротові частини хірономід розвинені слабко і прокусити шкіру людини або тварин вони не можуть, а тому живляться рослинними соками.

Самки цих комарів відкладають яйця у воду, оточуючи їх драглистою прозорою речовиною. Форма яєць довгаста. З яєць вилуплюються личинки, які тричі линяють. До першої линьки личинки бувають сірими або безбарвними, а потім набувають зеленуватого або червоного кольору (від розчиненого у крові гемоглобіну). Личинки відомі під назвою «мотиля». Це цінний корм для риб.

Личинки хірономід живуть у спокійних водоймах з мулким дном (ставках, озерах, канавах та ін,). Вони плавають, згинаючи своє тіло то в один, то в другий бік, описуючи вісімку (за народним висловом, личинка «мотається», звідки і назва — «мотиль») На передньому і задньому кінцях тіла личинки є дві пари псевдоніжок, за допомогою яких вона повільно повзає по дну водойми.

У деяких видів хірономід личинки будують трубки з рослинних решток. Є личинки, які роблять ходи всередині тканин губок і моховаток.

Дихають личинки всією поверхнею тіла. Крім того, на задньому кінці тіла у них є спеціальні органи дихання у вигляді ниткоподібних зябрових придатків.

Лялечка хірономід зовні відрізняється від лялечок інших комарів тим, що має трахейні зябра, розміщені на передній частині тулуба у вигляді двох кущоподібних пучків. Така лялечка нерухомо лежить всередині мулистої трубочки, з якої висуваються лише її зябра. Коли настає час вилуплювання, тіло лялечки переповнюється повітрям і швидко виштовховується на поверхню води, де її шкірка тріскається і з неї звільняється імагінальна стадія комахи.

Подібні статті

Молекулярні компоненти, що утворюють адгезивні міжклітинні контакти
Молекулярні компоненти міжклітинних адгезивних контактів, а саме, кадгерини і катеніни, утворюють складні багатошарові тканини з окремих однотипних клітин, та дозволяють обмінюватись інформацією між ними. Їх регульована експресія є важливо ...

Особливості гадюки звичайної
Плазуни - перший клас хребетних, які мають основні риси вищих наземних хребетних - амніот. Розмножуються шляхом відкладання великих яєць, які мають багато жовтка і шкаралупині оболонки. Зародок має зародкові органи - амніон і алантоїс. Шкі ...