Тетеревиний кущ: екзотичний і мальовничий

Рід яловець (Juniperus L) родини кипарисових у світовій флорі представлений майже 70 видами, які поширені у Північній півкулі від Арктики до Східної Африки. Чимало з них пристосовані до гірських систем, ростуть на абсолютній висоті 3000 м і мають обмежені ареали. Деякі трапляються по всьому помірному поясу, а окремі поселилися навіть у тропічних горах Центральної Америки і Вест-Індії. Усі члени роду — вічнозелені хвойні ароматичні кущі або невеликі дерева з луско- або голкоподібним листям і досить характерним плодом — малесенькою шишечкою, утвореною лусочками, які монолітно зрослися. Розглянути їх, навіть озброївшись збільшувальним склом, практично неможливо. Саме тому їх і називають не інакше, як шишкоягоди. У дикій природі в Україні нині ростуть я. звичайний (J.communis L), я.довголистий (J.oblonga М.В.), я.високий (J.excelsa M.B.), я.козацький (J.sabina L.) та інші.

Перший — один із багатьох, що найбільш поширені у Північній півкулі. З Північної та Середньої Європи Українським Лісостепом, трохи північніше Києва і Харкова, він переходить у європейську частину Росії, сягає Сибіру, спускаючись там на південь до степової зони. Так було колись. Сьогодні ж про його поширення в дикій природі Європи через антропогенний фактор (знищення цінних порід рослин) можна говорити лише умовно. В Україні яловець росте переважно на Поліссі, Закарпатті, в Карпатах, у Прикарпатті. У цих місцях поодинокі його зарості трапляються на сотнях гектарів. Росте він в Азії, Канаді, Новій Шотландії, у Британській Колумбії, в Нью-Джерсі, Пенсильванії, Мічігані, пробираючись по Скелястих горах аж до Нью-Мексіко. Незважаючи на те, що яловець — порода довговічна і може доживати до 2000 років, таких екземплярів практично не існує в світі. У Норвегії є столітнє дерево заввишки 20 м, але ж насправді яловець звичайний — це кущ висотою 1—3 м, або деревце висотою 10—15 м з пухнастою конусоподібною кроною.

Ця рослина дводомна, тобто чоловічі й жіночі особини ростуть порізно. їх можна розрізнити візуально. Перші — компактні, вузенькі, другі — пухнастіші, інколи зі звисаючими кінцями гілок. Мереживність кроні надають невеликі, завдовжки 1— 2,5 см, тоненькі голочки, які розміщені на пагонах рядами — кільцями по три, і розходяться по боках під кутом 120°. Кожна наступна, загущуючи пагони, зміщена щодо попередньої на 60°. З різних ракурсів хвоя має різний вигляд: зверху, завдяки продиховій смужечці, — срібляста, знизу — блискуча та насичено зелена. Приблизно через 3—4 роки жіночі екземпляри беруть на себе турботу про майбутнє покоління, прикрашаючи крону численною кількістю шишкоягід діаметром 4—9 мм. Синюваті від нальоту, вони щільно сидять на минулорічних гілочках. Якщо поталанить і врожайні роки йтимуть підряд, то на молодих пагонах розмістяться їхні світло-зелені маленькі копії, які утворюються в поточному році. Тільки наступної осені вони потемніють, стануть майже чорними, дозріють, щоб до зими осипатися або стати поживою для птахів, які розносять їхнє насіння.

Яловець звичайний наші предки називали тетеревиним кущем, а його плоди — тетеревиними ягодами. Були й інші назви: боровиця, джареп, дженипина, північний кипарис. Така кількість народних синонімів свідчить про те, що яловець був досить знаною рослиною. Воно й не дивно, адже всі частини дерева унікальні за спектром кулінарного, лікувального і побутового використання.

Тетеревині ягоди вживають як цілими, так і подрібненими після сушіння. М'ясо, яке має специфічний смак і запах (лосятина, зайчатина, ведмежатина, баранина тощо), попередньо маринують, додаючи 10 шишкоягід ялівцю на 1 кг м'яса, що надає йому приємного смаку й усуває небажаний присмак. До речі, приготована таким способом курятина буде схожа на екзотичну страву (це часто використовували мисливці-невдахи, аби приховати невдале полювання).

Квашена капуста, страви з овочів, темні соуси з плодами шишкоягід стануть досить пікантними, а настоянки та горілка — вишукано оригінальними. Відомий англійський джин виготовляють саме на основі шишкоягід.

Гілки і хвою ялівцю спалюють у житлових приміщеннях з метою дезінфікуючого обкурювання. Відваром із листя та пагонів ялівцю фінни миють молочний посуд і додають його у пійло худобі, чим значно збільшують надої. В літературі є відомості, що відвар шишкоягід ялівцю (1 чайну ложку заварити однією склянкою окропу, настояти 15 хвилин, процідити і пити по одній столовій ложці тричі на день) стимулює лактацію молока у матерів, які вигодовують дітей грудним молоком.

Перейти на сторінку: 1 2 3


Подібні статті

Гриби-двійники
Часто отрутні гриби бувають схожі на широко розповсюджені їстівні гриби, і недосвідчений грибник може їх легко поплутати. В одних випадках ця подібність задоволена поверхово, а в інших настільки сильно, що при визначенні грибів помилитися ...

Родина Орхідні
Родина орхідних дуже різноманітна. Вона є найбільшою родиною серед рослин, бо налічує понад 30 тисяч видів привабливих і не дуже рослин. В Україні ряд зозулинцевих налічує 70 видів з 28 родів, 10 підтриб, 4 триби, 2 підродини та 1 родин ...

Головне меню