Сомик-лжеприлипало (Pseudecheneis sulcatus)

Очевидно, краще всіх представників цієї родини пристосувався до життя у швидких гірських потоках. Його присосковий апарат, дуже схожий на присосок морської риби-прилипали, має вигляд овального диска з 13-14 поперечними складками й поглибленнями. Подібні гребінці й канавки в нього є на грудних і черевних плавцях.

5. Родина Ванделліеві (Pygididae)

Самі маленькі сомики (4-6 см довжини й 3-4 мм ширини) - одні із самих дрібних риб взагалі - відносяться до родини ванделліевих. Вони населяють водойми Південної Америки аж до Аргентини. Тіло цих сомиків витягнуте, червоподібне, зяброві кришки з шипами, що відстовбурчуються, за допомогою яких вони можуть причіплятися до риб і інших тварин. Паразитичний спосіб життя в класі риб досить велика рідкість; лише деякі вугри перейшли до часткового паразитизму. Те ж можна сказати й про міног. Ванделліеві сомики - одні з найбільш пристосованих до паразитизму риб. Види роду Пигидія (Pygidium) прогризають шкіру великих риб і ссуть їхню кров. Інший вид - стегофіл (Stegophilus insidiosus) - паразитує в зябровій порожнині великих сомів роду Платистома (Platystoma) і інших прісноводних риб; у нього розвивається присмоктувальний диск і дрібні зуби. Присмоктавшись до зябер хазяїна, він також харчується його кров'ю. Перший час цього маленького (до 5 см у довжину) сомика приймали за молодь хазяїна, тому що відомо, що багато сомів виношують ікринки й молодь у роті. Близький вид - бранхіоіка (Branchioica ber-tonii) - паразитує в зябровій порожнині харацинової риби піаракта (Piaractus brachypomus). Деякі види ванделліевих (Homodiaetus maculatus з Південно-Східної Бразилії й Phreatobius cisternarum з Амазонки) не є паразитами. Це мирні мешканці сильно зарослих рік і підводних ущелин у каменях і скелях.

Ванделлія (Vandellia cirrhosa)

Сомик якого називають в басейні Амазонки "кан-діру" або "карнеро" користується похмурою популярністю. Це маленький (до 6,2 см) сомик. Мабуть, є декілька видів кандіру, оскільки указували на максимальну довжину цього сомика - 9 і навіть 22 см. Він звичайно паразитує в сечостатевих протоках крупних риб, але іноді, привернутий запахом сечовини, проникає в сечостатеві отвори тваринних і людей, викликаючи при цьому біль.

У кандіру немає присоска, але на зябрових кришках є шпильки, якими він утримується у вузьких каналах. Видалення його можливе тільки оперативним шляхом; втім, аборигени басейну Амазонки стверджують, що кандіру можна вигнати соком деяких рослин. Проте вони вважають його однією з самих небезпечних риб Амазонки, адже в тих же місцях мешкають електричні вугрі, хижі риби піраньї, прісноводі скати-хвостоколи, не говорячи вже про гігантських плазунів - анаконд і кайманів. Нерідко при купанні місцеві жителі для захисту від кандіру надягають своєрідні плавки з шкаралупи кокосових горіхів або пальмових волокон, а там, де цих сомиків багато, уникають входити у воду взагалі.

Хоча кандіру невимогливий до кисневого режиму, він навряд може тривалий час існувати в сечовому міхурі і протоках наземних тварин. Подібні напади для нього кінчаються загибеллю; жертвам, втім, від цього не краще.


Подібні статті

Зимостійкість і морозостійкість деяких сортів озимої пшениці в Притисянській низовині
В успішному розвитку зернового господарства велике значення має отримання високих і стійких урожаїв озимої пшениці, яка займає значну вагу в зерновому балансі країни. При використанні агротехніки і внесенні добрив озима пшениця зимості ...

Рослинність евтрофних боліт
Актуальність. В епоху широкомасштабного впливу людської цивілізації на навколишнє середовище проблема вивчення закономірностей генезису, динаміки боліт і заболочених земель як важливого біоенергетичного компонента та носія значного обсягу ...

Головне меню