Родина Лорікарієві (Loricariidae)

Із всіх сомоподібних, мабуть, найбільш дивний вид мають соми родини лорікарієвих. Латинська назва родини походить від слова "лори-ка" - так римляни називали панцири своїх легіонерів. Все тіло лорікарієвих покрите правильно розташованими зрослими кістковими пластинками. Родина ділиться на 5 підродин з 17 родами й більш ніж двома сотнями видів; деякі досягають у довжину 50 см.

На відміну від інших сомів лорікарієві не хижаки. Основна їхня їжа - водорості, що обростають камені й листи підводних рослин. Тому в лорікарієвих дуже довгий кишечник, характерний для травоїдних. Рот нижній, іноді він може діяти як присоска. Черево звичайно сплощене, тіло витягнуте. Верхні й нижні промені хвостового плавця іноді, особливо в самців, витягаються в довгі нитки. Ця родина живе в Південній Америці. Лорікарієві віддають перевагу чистим, насиченим киснем водам гірських річок і струмків, але деякі види живуть у повільно проточних водах, що заростають водною рослинністю. У таких видів розвивається кишкове дихання. Вдалося домогтися розмноження в акваріумі невеликої (до 13-14 см довжиною) малої лорикарії (Loricaria parva). У себе на батьківщині, у басейні Ла-Плати, цей вид живе в гірських струмках, де вода рідко нагрівається вище 15-16°С. Самець охороняє ікру, що відкладає самкою в затонулі шматочки бамбука або ущелини каменів.

Добре приживаються в акваріумах дрібні сомики Отоцинкли (Otocinclus). Один з них (О. affinis) досягає в довжину 3-4 см; основна його їжа - водорості. Другий часто зустрічається в акваріумах - плямистий отоцинкл (О. maculipinnis), не більше 6 мм у довжину, відкладає на листи підводних рослин до 90 ікринок групами по 3-5 штук. Мальки отоцинкла ростуть надзвичайно швидко й через 7 тижнів досягають 4 см довжини. Аквариумісти цінують цього сомика за те, що він ретельно зскрібає зі стінок акваріума обростання водоростей. Присоскооподібний рот лорікарієвих пристосований для життя в швидкотекучих водах. Соми Плекостоми (Рlеcostomus), що володіють широким, сплощеним і закованим у потужний панцир тілом і високим спинним плавцем, присмоктуются до каменів настільки міцно, що сома легше розірвати навпіл, чим відірвати від субстрату. В акваріумах плекостоми нерідко присмоктуються до вертикальних скляних стінок.

Багато лорікарієвих населяють стрімкі, багаті водоспадами струмки, що збігають зі схилів Анд. Їхній спосіб життя схожий на спосіб життя азіатських гірських багаріевих сомиків (Родина Sisoridae). Ворогів у цих сомиків мало, і панцир у тім або іншому ступені редукується, зате розвивається другий присосок, утворений нижньою поверхнею черевних плавців. Сомик-циклопий (Cyclopium marmoratum), типовий представник цієї групи, може, діючи поперемінно то черевним, то ротовим присоском, переборювати водоспади, піднімаючись по вертикальній скелі проти потоку, що падає вниз. Подібний спосіб життя ведуть літогени (Lithogenes villosus) і зовсім втратили панцир Сомики-стигогени (Stygo-genes). Сомики Фарловелли й Ксенокари (роди Farlowella і Xenocara) відрізняються витягнутим хвостовим стеблом; у самців крайні промені хвостового плавця витягаються в нитки, що іноді не поступаються по довжині тулубу. Ці види воліють триматися в підводних гротах і ущелинах каменів. Нарешті, парагвайський нижньорот (Hypostomus) тримається в заростях водної рослинності.

Самі дивні представники сомоподібних - лорікарієві - відрізняються, таким чином, і найбільшою розмаїтістю в межах родини.


Подібні статті

Життя в межах внутрішніх водойм
Водні об'єкти, розташовані серед суходільних масивів, називають континентальними, або внутрішніми. Вони поділяються на водойми, або водні об'єкти уповільненого стоку, і водотоки — водні об'єкти прискореного стоку. Водойми уповільненого сто ...

Молекулярні компоненти, що утворюють адгезивні міжклітинні контакти
Молекулярні компоненти міжклітинних адгезивних контактів, а саме, кадгерини і катеніни, утворюють складні багатошарові тканини з окремих однотипних клітин, та дозволяють обмінюватись інформацією між ними. Їх регульована експресія є важливо ...

Головне меню