Загальна характеристика птахів

У деяких груп птахів (голубів, деяких хижих) біля основи дзьоба є ділянка голої шкіри, так звана восковиця [10].

У качок, мартинів і деяких інших птахів на першому пальці передньої кінцівки є кігтик, який іноді добре помітний, а у південноамериканських птахів гоацина і пеламедеї він навіть відіграє певну роль у житті птаха.

Шкіра в птахів суха, без залоз. Винятком є так звана куприкова залоза, яка міститься в основі стернових пер, її виділеннями (секретом) птах змащує пера, щоб вони не намокали. У деяких птахів, наприклад у дрохви, куприкової залози немає.

Скелет птахів має своєрідні особливості, що відрізняють його від скелетів інших хребетних тварин. Найхарактернішими особливостями, що виникли як пристосування до польоту, є полегшені кістки, всередині яких є порожнина, заповнена повітрям (пневматичні кістки); зміцнення частин скелета утворенням суцільних блоків з кількох кісток, що зрослися. Так, щелепи і череп птаха — це суцільний, легкий, але дуже міцний утвір, що надійно захищає мозок і органи чуттів від струсів і механічних пошкоджень. Окремі дрібні кісточки передньої і задньої кінцівок частково зрослися, утворивши властиві лише птахам своєрідні кістки: метакарпальні — в крилі і плесно — в задній кінцівці. Широка, плеската кістка птахів — грудина — має посередині гребінь (кіль), до якого прикріплюються дуже міцні грудні м'язи, що відіграють вирішальну роль у польоті. З грудиною зв'язані кістки плечового пояса — ключиці, які зрослися між собою, утворюючи так звану вилочку; воронячі, або коракоїдні, кістки, властиві лише птахам, і шаблевидні, спрямовані назад лопатки. Кістки тазового поясу міцно зрослися між собою і з поперековим відділом хребта, утворивши своєрідну кісткову систему — складну тазову кістку, що надійно захищає статеві органи й органи виділення [13].

М'язи птахів дуже розвинені, особливо м'язи тазового і плечового поясів кінцівок, м'язи самих кінцівок, шиї та щелепні м'язи. Виконуючи щохвилини велику роботу і витрачаючи багато енергії, м'язи потребують значних енергетичних надходжень, тому птахи дуже багато їдять (не тільки підростаючі пташенята, але й деякі дорослі птахи щодоби з'їдають таку кількість їжі, яка дорівнює або навіть перевищує масу їхнього тіла).

Травна система птахів також має деякі особливості: сучасні птахи не мають зубів, функціональну роль останніх виконує частково дзьоб, частково сильні м'язи стравоходу й шлунку та дрібні камінці, що їх постійно ковтають птахи. Ці камінці виконують роль маленьких жоренець. Це так звані гастроліти. Травні ферменти, що виділяються в різних ділянках травного тракту, мають велику хімічну активність і забезпечують швидке і повне перетравлення їжі. Усе, що не може бути перетравленим (кістки, луска, хітинові панцирі комах, пір'я, шерсть, кігті тощо), викидається або з екскрементами, або у вигляді так званих погадок — кулястих або витягнутих грудочок неперетравлених решток, що їх відригують птахи. Ці рештки їжі — дуже цінний матеріал для вивчення живлення птахів і визначення їхньої ролі в природі та господарській діяльності людини.

Шлунок птахів має два відділи: залозистий і м'язовий. У залозистому відділі їжа обробляється травними соками. М'язовий шлунок має товсті, м'язисті стінки, що забезпечують швидке і сильне його скорочення. Кишковий тракт довгий, звивистий, відкривається назовні анальним отвором, перед яким є розширена ділянка — клоака. У клоаку відкриваються також отвори видільної і статевої систем. Сеча в птахів окремо не виділяється, а змішується в клоаці з кишковими виділеннями, утворюючи напіврідкі або кашоподібні екскременти.

Дихальна система птахів також має своєрідні риси пристосування до польоту. Повітря потрапляє в легені крізь ніздрі і ротовий отвір, потім — крізь трахеї, де міститься голосовий апарат — кишенєподібні складки слизової оболонки (так звана «нижня гортань» на відміну від «верхньої гортані» у ссавців). У легенях частина повітря потрапляє в систему капілярів, що пронизують легеневу тканину, інша частина проходить крізь легені «транзитом» і потрапляє в спеціальні резервуари — повітряні мішки, які містяться в порожнині тіла, і порожнини пневматичних кісток. Це додаткові резервуари повітря, які дають птахові можливість літати, створюють систему подвійного дихання, тобто надходження повітря з резервних депо знову в легені під час роботи крил у польоті. Завдяки системі подвійного повітряного постачання і досконалій системі кровообігу (дуже сильне м'язове серце і судини) птахи можуть довго літати, долаючи без відпочинку сотні кілометрів, або глибоко пірнати, лишаючись довго під водою [11].

Подібні статті

Чиста вода - джерело нашого здоров’я
Вода життєво необхідна. Вона потрібна скрізь - в побуті, сільському господарстві та промисловості. Вода необхідна організму більшою мірою, ніж усе інше, за винятком кисню. Людина може прожити без їжі 3-4 тижні, а без води - лише кілька ...

Хвороби та шкідники квіткових рослин
Протягом багатьох століть пояснення хвороби були примітивними. Розвиток їх почався з ХІХ століття після доведення хибності теорії про зародження організмів. Основоположники лісової фітопатології Антуан де Барі, Воронін. Фітопатологія – вивчає ...