Проблеми класифікації вищої водної рослинності

Проблема класифікації вищої водної рослинності набуває все більшого значення. Це зумовлене значними антропогенними змінами в результаті широкого гідробудівництва і пов’язані з цим зростання водойми й цвітіння води в них, а також необхідністю вирішення питань раціонального використання, оптимізації, охорони і розробки прогнозів змін рослинності водойм.

У класифікації водної рослинності сформувалось 5 основних напрямків:

1) морфологічний;

2) екологічний;

3) еколого-морфологічний;

4) еколого-фітоценотичний;

5) флористичний.

Досить поширеною є еколого-фітоценотична класифікація. В її основу покладено 3 принципи:

- еколого-фізіологічний (для одиниць вищого рангу);

- морфолого-систематичний (середнього рангу);

- еколого-біоморфологічний (нижнього рангу).

Особливо широкого застосування знайшла класифікація життєвих форм, розроблена К. Раункієром. Він поділив усе різноманіття життєвих форм рослин за розташуванням відносно поверхні землі і способом захисту бруньок відновлення впродовж несприятливого періоду [10].

Згідно з цією класифікацією виділяють 5 типів життєвих форм рослин:

1. Фанерофіти;

2. Хамефіти;

3. Гемікриптофіти;

4. Криптофіти;

5. Терофіти.

Класифікація Раункієра має глибокий екологічний зміст, оскільки відображає пристосування рослин до комплексу умов існування.

Широко поширеним є розподіл рослин на екологічні групи щодо водного режиму. Рослини за відношенням до вологи поділяють на 4 екологічні групи:

1. гідрофіти

2. гігрофіти

3. мезофіти

4. ксерофіти

Гідрофіти – наземно-водні рослини, занурені у воду менше нижніми частинами. Ростуть по берегах водойм, на мілководді, на болоті (кумир, рдесник, елодея, латаття).

Гігрофіти – рослини, що ростуть в надмірній вологості. Вони позбавлені спеціальних утворень, що обмежують витрати води; незначна нестача води в групі викликає їх негайне зів’янення (аїр, бегонія, традесканція).

Мезофіти – рослини, що займають проміжне положення між гігрофітами і ксерофітами. Мезофіти помірно вимогливі до зволоженості місце існування.

Ксерофіти – рослини посушливих місце існувань, вони здатні витримувати тривалу атмосферну і групову посуху, ефективно регулювати власний водний обмін. Залишаючись фізіологічно активними.

Отже за відношенням до водного режиму вищі водні рослини представлені двома екологічними групами: гідрофітами і гігрофітами.

Подібні статті

Геном людини
XX століття стало століттям найбільших відкриттів у всіх областях природознавства, століттям науково-технічної революції, яка змінила і вигляд Землі, і вигляд її мешканців. Можливо, однієї з основних галузей знання, які будуть визначати ви ...

Родина Rosaceae у флорі Бистрицької улоговини (Прикарпаття) та перспективи їх використання
Актуальність роботи. На сьогоднішній день надзвичайно важливим завданням постає збереження та вивчення біологічної різноманітності на нашій планеті. Проблема збереження біологічної різноманітності як одного із стратегічних завдань людства висвітлен ...