Проблеми класифікації вищої водної рослинності

Проблема класифікації вищої водної рослинності набуває все більшого значення. Це зумовлене значними антропогенними змінами в результаті широкого гідробудівництва і пов’язані з цим зростання водойми й цвітіння води в них, а також необхідністю вирішення питань раціонального використання, оптимізації, охорони і розробки прогнозів змін рослинності водойм.

У класифікації водної рослинності сформувалось 5 основних напрямків:

1) морфологічний;

2) екологічний;

3) еколого-морфологічний;

4) еколого-фітоценотичний;

5) флористичний.

Досить поширеною є еколого-фітоценотична класифікація. В її основу покладено 3 принципи:

- еколого-фізіологічний (для одиниць вищого рангу);

- морфолого-систематичний (середнього рангу);

- еколого-біоморфологічний (нижнього рангу).

Особливо широкого застосування знайшла класифікація життєвих форм, розроблена К. Раункієром. Він поділив усе різноманіття життєвих форм рослин за розташуванням відносно поверхні землі і способом захисту бруньок відновлення впродовж несприятливого періоду [10].

Згідно з цією класифікацією виділяють 5 типів життєвих форм рослин:

1. Фанерофіти;

2. Хамефіти;

3. Гемікриптофіти;

4. Криптофіти;

5. Терофіти.

Класифікація Раункієра має глибокий екологічний зміст, оскільки відображає пристосування рослин до комплексу умов існування.

Широко поширеним є розподіл рослин на екологічні групи щодо водного режиму. Рослини за відношенням до вологи поділяють на 4 екологічні групи:

1. гідрофіти

2. гігрофіти

3. мезофіти

4. ксерофіти

Гідрофіти – наземно-водні рослини, занурені у воду менше нижніми частинами. Ростуть по берегах водойм, на мілководді, на болоті (кумир, рдесник, елодея, латаття).

Гігрофіти – рослини, що ростуть в надмірній вологості. Вони позбавлені спеціальних утворень, що обмежують витрати води; незначна нестача води в групі викликає їх негайне зів’янення (аїр, бегонія, традесканція).

Мезофіти – рослини, що займають проміжне положення між гігрофітами і ксерофітами. Мезофіти помірно вимогливі до зволоженості місце існування.

Ксерофіти – рослини посушливих місце існувань, вони здатні витримувати тривалу атмосферну і групову посуху, ефективно регулювати власний водний обмін. Залишаючись фізіологічно активними.

Отже за відношенням до водного режиму вищі водні рослини представлені двома екологічними групами: гідрофітами і гігрофітами.

Подібні статті

Еволюційна палеонтологія Ковалевського
Відомий австрійський палеонтолог Р. Гернес (Rudolf Hoernes, 1850–1912) у своїй книзі про вимирання видів, родів і більш великих груп, писав, що В.О. Ковалевський повинен вважатися попередником Копа й Осборна як «справжніх засновників неол ...

Нормальна мікрофлора людини
Людина перебуває в постійному зовнішньому оточенні мільйонів мікроорганізмів. Вони заселяють і її внутрішнє середовище. Це нормальний мікробіологічний стан її існування. Але в разі порушення балансу співіснування мікроорганізмів (найчастіше це відбув ...