Характеристика основних видів тропічних та субтропічних плодових рослин: видове різноманіття, особливості вирощування та догляду

Щеплення щільно зав'язують тоненькою поліетиленової стрічкою так, аби брунька лишалася відкритою. Через 1-2 тижні черешок листка, котрий лишався біля бруньки, має відпасти. Це означає, що щеплення вдалося. На 3-4-й тиждень, коли брунька підщепи набубнявіє, пов'язку дещо послаблюють, але до цілковитого зрощення тканини її не знімають. Коли брунька розвинеться в паросток не менше 10 см завдовжки, пов'язку знімають, а всі пагони на 5-7 см вище щеплення зрізують. Місця зрізу замащують садовим варом або присипають подрібненим деревним вугіллям.

Живцювання, Для живцювання беруть молоді й визрілі пагони 4-5 мм завтовшки та 10-12 см завдовжки із 4-5 бруньками. Нижній зріз роблять навскіс через бруньку, а верхівку підрізають так, аби над брунькою лишалося 2-3 см. Нижні два листки зрізують, а 2-3 верхні лишають. Живці вкорінюють у піску в невеликих горщиках та накривають плівкою або склянкою за температури 22-24°С. Із появою корінців (звичайно через 2,5-3 тижні) живці можна висадити в поживну землесуміш. Там вони швидко ростуть і через 3-4 місяці досягають 25-30 см висоти.

У тісному посуді лимони ростуть дуже повільно, погано розвиваються й плодоносять. Одначе й завеликі горщики сприяють посиленому ростові пагонів і листків (жируванню), а тому й затримують плодоношення. Старіші рослини треба пересаджувати у землесуміш з більшим вмістом дернової землі.

Формування крони. Дуже важливим агротехнічним заходом, що стимулює плодоношення цитрусових, є правильне формування крони. Як правило, крана цитрусової рослини, яка вирощується в кімнаті, має бути майже кулеподібної форми з великою кількістю дрібних плодових пагонів, густо вкритих листками, та достатньою кількістю вегетативних пагонів.

У разі дотримання всіх агротехнічних правил догляду, вирощувані за кімнатних умов цитрусові, починають плодоносити на 4-5-й рік. Треба постійно пам'ятати, що на пагонах 1, 2 і 3-го порядків, жируючих та пагонах інтенсивного росту плодів ніколи не буває. Не бійтеся підрізувати ваш лимон, який пишно буяє . Плоди утворюються на пагонах нового приросту і тільки зрідка - на пагонах, які ростуть.

Після того, як рослина почала плодоносити, її обрізують щорічно. Перше обрізування роблять навесні, під час посиленого росту. Вирізують невеликі пагони, на яких були плоди, кінчики яких починають всихати, (вони, як правило, без листків), жируючі пагони, а також хворі, сухі, зламані гілочки або такі, що ростуть усередину крони, загущуючи її.

Крону, яка жирує, підрізують на 20-25 см для посиленого формування плодових гілочок, які дадуть урожай наступного року. Після підрізування на гілках виростає багато нових пагонів. На них треба залишати по 2-3 найсильніших та правильно розташованих.

Якщо рослина рясно цвіте й плодоносить, але не росте, то під час пуп'янкування необхідно обрізати кожен 2-3-й пагін на дві третини його довжини. Коротке обрізування зумовить появу нових пагонів, які наступного року плодоноситимуть. Довгі пагони, що мали плоди, підрізують так само коротко. Ознакою сильної, здорової рослини є одночасний ріст вегетативних пагонів, цвітіння та плодоношення.

Перейти на сторінку: 1 2 3 4 5 6 7 8


Подібні статті

Іонні механізми потенціалу дії. Методи фіксації
Всі процеси життєдіяльності організмів супроводжуються появою в клітинах і тканинах електрорушійних сил. Електричні явища відіграють велику роль у найважливіших фізіологічних процесах: збудженні клітин і проведенні збудження по клітинам. ...

Історія розвитку анатомії як науки
В історії розвитку анатомії, як і ветеринарної медицини, розрізняють три періоди: перший - анатомія давніх часів: з найдавніших часів до занепаду Західної Римської імперії (476 р); другий - історія анатомії середніх віків: з часів занепаду ...

Головне меню