Характеристика найбільш поширених представників родини орхідні у природі, еколого-ценотичні особливості, заходи охорони

Рідкісна мальовнича рослина. Зрідка трапляється в Лівобережному Степу (заповідник Кам'яні Могили), в Степу та Криму. Росте на вологих трав'янистих місцях.

Заходи охорони.Занесений до Червоної книги України.

Зозулинець обпалений - Orchis ustulata L

Багаторічна трав'яниста рослина. Бульби кулясті або овальні, 1-1,7 см завд., 0,7-1,2 см в діам. Стебло 15-45 см завв., просте, пряме, на 2/3 вкрите листками і біля самої основи з 2-3 рудуватими піхвами. Нижні листки зближені, довгасто-ланцетні, загострені, зелені. Суцвіття багатоквіткове, спочатку майже кулясте, потім овальне і пізніше циліндричне, при основі трохи зріджене, густе, 3-10 см завд. і 1,5-2 см в діам. Приквітки яйцевидно-ланцетні, рідше лінійно-ланцетні, гострі, плівчасті, 1-жилкові, лілові або пурпурово-червоні, з чорнуватою або зеленуватою жилкою. Квітки з медовим запахом. Шолом майже кулястий, тупуватий, зовні чорно-пурпуровий, 3-4 мм завд. і його зовнішні листочки яйцевидні, на внутрішній поверхні зеленуваті, по краю фіолетові; внутрішні - вужчі і коротші, лінійно-лопатеві, з тупою або виїмчастою верхівкою. Губа 3-роздільна, білувата або світло-рожева з пурпуровими цятками, 4-5 мм завд.; середня частка губи поступово наперед розширена, коротко-2-лопа-тева, з невеликим зубцем поміж лопатями; бічні лопаті губи лінійно-довгасті, тупі або притуплені, дрібнозубчасті. Шпорка дуже коротка, майже мішкоподібно-конічна, наперед зігнута, в 3-4 рази коротша від зав'язі; зав'язь сидяча, скручена.

В Україні зрідка зустрічається в Закарпатті, Карпатах, Розточчі-Опіллі, на Правобережному Поліссі, в Лісостепу, по Дніпру заходить у Степ. Росте на вологих і сухих високотравних луках, переважно на нейтральних або лужних ґрунтах, у складі яких є вапно. Знайдений в околицях Рахова на низькогірних луках, де були виявлені мітлиця звичайна, костриці червона та лучна, гребінник звичайний, трясучка середня, конюшина шелестяча, королиця звичайна, купальниця трансільванська. Якщо зозулинець обпалений росте на схилах південної чи південно-західної експозиції, тоді він формує групи по 5-10 особин, в складі яких 2-3 генеративні, а в тальвегах дрібних долин трапляються лише поодинокі особини. Взагалі ж по всьому ареалу виду знайдено, як правило, поодинокі особини, які відокремлені значними відстанями і ніколи не зустрічаються в таких кількостях, як у билинця довгорогого чи пальчатокорінника Фукса. Виявити співідношення вікових категорій в природних умовах у зозулинця обпаленого нам не вдалося, та, мабуть, це й неможливо, адже ювенільні особини останнього майже не відрізняються (це було встановлено в культурі) від особин билинця довгорогого, загально поширеного в Карпатах на всіх луках, за винятком тих, що випасаються.

В умовах первинної культури вид задовільно розмножується ризореституційним способом, але його застосовувати слід раніше, ніж рослини зацвітуть, бо в цей час стара бульба повністю руйнується.

Заходи охорони.

Занесений до Червоної книги України. Охороняється в Карпатському біосферному заповіднику. Потрібний контроль за станом популяцій.

Зозулинець шоломоносний — Orchis militaris L

Народні назви: зозулинець-прямик, зозулинець півниковий. Багаторічна трав'яниста рослина. Бульби яйцевидні, до 3 см завдовжки. Стебло 20-45 см заввишки, при основі з 2 блідими плівчастими піхвами, вище основи з 3-5 довгастоеліптичними або еліптичними тупими, до основи звуженими листками, 8-20 см завдовжки і 2,5-5 см завширшки, вище них стебло з 2 листкоподібними загостреними піхвами, які обгортають його. Колос густий, багатоквітковий, спочатку пірамідальний, потім циліндричний, 4-10 см завдовжки, і до 5 см в діаметрі. Приквітки фіолетово-рожеві, яйцеподібні, загострені, 2-3 см завдовжки. Квітки великі, запашні. Листочки зовнішнього кола оцвітини утворюють шолом, загострені, з 3 жилками, 0,9-1,3 см завдовжки і 3-3,5 см завширшки, зверху білувато-рожеві, зісподу рожеві з 3 фіолетово пурпуровими жилками; 2 листочки внутрішнього кола лінійні, загострені, з 1 жилкою, трохи коротші за зовнішні, рожеві. Губа при основі біла з пурпуровими цятками і дрібними сосочками, лопаті її фіолетово-рожеві. Довжина губи 10-14 мм, при основі вона з 2 бічними лінійними лопатями до 3 мм завдовжки і 1 мм завширшки, спереду з великою лопаттю, яка до довгастої основи клиновидно або Оберненосер-цевидно розширена, на кінці 2-лопатева (кожна лопать до 4 мм завдовжки), з шиловидним зубчиком між лопатями; ширина губи між кінцями бічних лопатей до 10 мм, ширина середньої лопаті біля основи до 2 мм, а між кінцями кінцевих лопатей - 6-8 мм. Шпорка блідно-рожева, тупа, вузькоциліндрична, трохи зігнута, о-1 мм завдовжки, у 2 рази коротша за зав'язь.

Перейти на сторінку: 1 2 3 4 5 6 7 8 9


Подібні статті

Лікарські рослини урочища Вістова Калуського району
Мета роботи: вивчити лікарські рослини урочища Вістова Завдання: 1. скласти перелік лікарських рослин урочища. 2. провести флористичний аналіз. 3. вивчити лікарські види рослин. ...

Динаміка та еколого-біологічні особливості дендрофлори пам’ятки місцевого значення саду імені Т.Г Шевченко м. Харкова
Однією з характерних особливостей сучасної епохи є невтримний темп урбанізації. Створюючи і розвиваючи міста, людство змінює вигляд навколишнього середовища. Місто, як штучна формація, різко відрізняється від своєї географічної зони. Змінюються мікро ...

Головне меню