Способи життя і значення павуків

Більшість павуків веде самотнє життя й нетерпимі до особин свого виду. Але відомо кілька випадків спільного проживання павуків одного виду. Прикладом служить південноамериканський павук Uloborus republіcanus ("суспільний"). У середині величезної спільної павутини живуть у своїх тенетах багато особин. Тут же живуть самці й прикріплюються кокони. В Therіdіііm exіmіum тисячі особин плетуть величезну павутину, яка може закривати ціле кавове дерево. Південноафриканські павуки Stegodyphus mіmosarum живуть у загальному мішковидному гнізді, полюючи на його поверхні. Уважають, що ці явища беруть початок від спільного життя молоді, яка в цьому випадку не розходиться, як в інших павуків [3].

Усе викладене показує, наскільки високо розвинені в павуків інстинкти. Останні, як відомо, являють собою безумовні рефлекси, тобто складні вроджені реакції тварини на зміни зовнішнього й внутрішнього середовища. Малюсінький павучок, що недавно вилупився з яйця, відразу будує ловчу мережу у всіх деталях, властивих даному виду, і робить її не гірше дорослого, тільки в мініатюрі. Однак інстинктивну діяльність павуків при всій її сталості не можна вважати абсолютно незмінної. З одного боку, на ті або інші зовнішні впливи в павуків виробляються нові реакції у формі умовних рефлексів.

З іншого боку, самі ланцюги інстинктів, порядок окремих актів поведінки можуть варіюватися у певних межах. Наприклад, якщо вилучити павука з павутини до закінчення її побудови й посадити на неї іншого павука того ж виду й віку, то останній продовжує роботу з тієї стадії, на якій вона була перервана, тобто весь початковий етап у ланцюзі інстинктивних актів як би відпадає. При видаленні в павука окремих пар кінцівок, що залишилися виконують функції вилучених, відбувається перебудова координації рухів, і конструкція павутини зберігається. Ці й подібні досліди трактуються деякими закордонними зоопсихологами як спростування безумовнорефлекторної природи поведінки павуків, аж до приписування павукам розумної діяльності. У дійсності тут спостерігається відома пластичність інстинктів, що виробилася в павуків як пристосування до тих або іншим ситуацій, не рідких у їхньому житті. Наприклад, павукові часто доводиться лагодити й доповнювати свою павутину, що робить зрозумілою поведінку павука на чужій незакінченій павутині. Без пластичності інстинктів немислима й еволюція павутинної діяльності, тому що в цьому випадку не було б матеріалу для природного добору [4].

Захисні пристосування павуків різні й нерідко досить досконалі. Крім отрутного апарата, швидкого бігу, схованого способу життя, багато павуків мають захисне фарбування і мімікрію, а також рефлекторні захисні реакції. Для багатьох бродячих форм характерна поза погрози - головогруди і відстовбурчені ноги піднімаються назустріч ворогу [3].

Рис.9 Колесоподібна павутина павука-хрестовика (показана половина) [3]:

- рама;

- радіуси;

- центральне сплетення;

- залишки допоміжної спіральної нитки;

- липка спіральна нитка;

Захисне фарбування властиве багатьом павукам. Форми, що живуть на листі й траві, нерідко пофарбовані в зелений колір, а, що живуть серед рослин в умовах тіні, що чергуються світла й, - плямисті; павуки, що живуть на стовбурах дерев, часто по кольору й малюнку не відрізняються від кори й т.п. Колір деяких павуків міняється залежно від кольору тла. Приклади такого роду добре відомі в павуків-бокоходів родини Tlіomіsіdae, що живуть па квітах, що й міняють фарбування залежно від кольору віночка: від білої до жовтої або зеленуватої й назад, що відбувається звичайно протягом декількох днів [14].

Перейти на сторінку: 1 2 3 4 5


Подібні статті

Еволюція органічного світу по ерах
За даними палеонтології і геології, історія Землі і життя на ній розділена на п'ять ер, кожна з них характеризується певними організмами, що переважали протягом цієї ери. Кожна ера розділяється на декілька періодів, а період у свою чергу - ...

Біологічна роль марганцю в організмі людини і тварин
Вчення про біологічну роль хімічних елементів, що містяться в тканинах організму в дуже невеликих концентраціях (від 10-3 до 10-12 %) і тому одержали назва мікроелементів, виділилося в самостійну науку порівняно недавно. Майже до кінця XІ ...

Головне меню